У 1994 році в лютневому, березневому та квітневому номерах «Głosu Bolesławca» я писав про діяльність Парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у 1945–1970 роках. У цій статті хочу представити важливіші душпастирські події в цій парафії у 1971–1995 роках.
Після насиченого важливими подіями періоду діяльності ксьондза Людвіка Ґілевського (1960–1967) 6 червня 1967 року адміністратором парафії було призначено її нинішнього настоятеля, каноніка-греміаліста Вładysław Rączka. За час його багаторічного служіння в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії було виокремлено чотири самостійні парафії: у 1970 році — Матері Божої Неустанної Помочі, у 1979 році в Kruszyn — святого Івана Хрестителя, у 1983 році — Христа Царя, а в 1988 році — святих Кирила і Методія. Нині парафія, якою керує канонік Rączka, налічує близько 14 тисяч мешканців (разом із селом Chościszowice), понад 90 відсотків з яких є католиками.
З ксьондзом Rączka щороку, як правило, співпрацювали троє вікаріїв, які, так само як і три сестри-адораторки та одна сестра-ельжбєтанка, займалися переважно катехизацією дітей і молоді. Крім того, парафія наймала органіста й диригента хору, а також осіб, які проводили сімейні консультації. У цій громаді вірних з’являлися покликання до священницького та чернечого життя, а священницькі свячення на сьогодні прийняли: Józef Maj, Maciej Wesołowski, Andrzej Duda, Adam і Ireneusz Lehmanowie, Mirosław Sowiński, Wojciech Czernatowicz, Jan Adamarczuk, Paweł Cembrowicz та Mieczysław Cacuba. Варто додати, що Maciej Wesołowski і Paweł Cembrowicz присвятили себе науковій діяльності.
На території душпастирського осередку щороку існувало від одинадцяти до чотирнадцяти груп «Живого Розарію». Від 1973 року діє третій францисканський орден, а від 1976 року — оаза. Продовжується робота з міністрантами та схолою. Діяльність провадять: Відплатний гурток, Нічна адорація Пресвятих Тайн, молитовна спільнота Найдорогоціннішої Крові Христа та Благодійна група.
Як і завжди, також у цей період катехизація була важливим елементом релігійної освіти. У 1971 році дітей і молодь навчали в чотирьох катехитичних класах у приватному будинку в Kruszyn, а в Łaziska — у катехитичному класі біля каплиці. Священники та черниці тоді проводили близько 180 годин катехизації на тиждень для приблизно 4000 дітей і молоді. З часом кількість тих, хто відвідував катехизацію, зменшилася. Зрештою релігійна освіта повернулася до шкіл. Нині, крім дошкільнят і працюючої молоді, катехизацією охоплено чотири початкові школи — № 2, 3, 5 і 8, професійні та середні школи, тобто загальноосвітній ліцей, медичний ліцей і гірничий технікум.
Як свідчить річна статистика, таїнства уділялися у значній кількості. Наприклад, у 1971 році було охрещено 348 осіб, у 1978 році — аж 527, а в 1993 році — 190 осіб. За весь період від 1945 до 1993 року було здійснено 21079 хрещень і поблагословлено 708 1 католицьких шлюбів. Крім того, важливішими подіями церковного року були урочистості, пов’язані з першою сповіддю, Святим Причастям і миропомазанням. Не забували про сакраментальне служіння хворим у приватних будинках, Повітовій та Психіатричній лікарнях. Також зростала кількість вірних, які протягом року приступали до Святого Причастя. Наприклад, у 1972 році було роздано близько 80 тисяч Причасть, у 1981 році — аж близько 200 тисяч, а в 1989 році — близько 186 тисяч Святих Причасть.
І нарешті, на завершення варто згадати про господарські роботи, виконані в костелі та парафіяльних будівлях за дорученням ксьондза Władysław Rączka. Це були, зокрема, фарбування костелу, його радіофікація, дворазовий ремонт органа, облаштування твердого покриття навколо костелу, виготовлення нових лав і соборного вівтаря, тинькування костелу, плебанії та катехитичного будинку, встановлення центрального опалення в костелі, плебанії та катехитичному будинку, а також багато інших робіт. Також фінансово, різною мірою, брали участь у створенні нових парафій.