На таку сесію чекають із хвилюванням: чи отримає, чи не отримає абсолюторіум міське правління, точніше — як радники оцінять цілорічну роботу Президента та спосіб витрачання чималих коштів, які зрештою є власністю та надбанням усіх нас? Протокол налічує 31 сторінку (без додатків), але не передає — попри об’єктивний реєстр фактів — атмосфери зустрічі, температури висловлювань, сили аргументації та тенденцій представників місцевого електорату. Цьому немає ради, хоча зацікавлені могли переглянути весь перебіг сесії Міської ради в Болеславці 25 квітня цього року в Samorządowa Telewizja Lokalna. Той, хто мав час і цікавився перебігом тривалого засідання (від 9:00 до 15:00), міг уважно прослухати перебіг сесії та зблизька побачити героїв своєрідного спектаклю. Тому обмежимося лише окремими питаннями та стислим коментарем. Це задовольнить не всіх, але важливими є основні реалії, найважливіші факти. Уміло, тактовно й раціонально вів засідання міського форуму радник Hubert PRABUCKI, заступник голови Міської ради. Він не допускав надмірної балакучості, був компетентним і добре орієнтувався не лише в регламентних, а й у змістовних питаннях. Всупереч видимості, це справжнє мистецтво у зіставленні з нестабільними позиціями та способами бачення проблем 31 міським радником, кожен із яких є особистістю та індивідуальністю. Ворогом усіх були час і необхідність стисло висловлювати власні думки та погляди. Культура слова — неписане право й звичай на загальноміському форумі, інакше, ніж у профільних комісіях: там буває по-різному, а на сесії панують відповідальність, розважливість, повага до відмінностей у думках та аргументах. Тут діє сила аргументів, а не аргументи сили й демагогічних промов. Так було й цього разу. І це є спільним, важливим досягненням колективного органу.
Кілька подробиць. Із порядку денного сесії «випали» два важливі питання: програма розвитку міста на період каденції Міської ради (потреба поглибити проблематику) та створення Програмної ради TV Lokalna (сумніви критиків, спроба розширити коло експертів особами, які не є радниками). Вони стануть предметом аналізу на червневій сесії. Додатково голова Ревізійної комісії Stanisław Chirowski поінформував про результати контролю витрачання фінансових коштів із міського бюджету (щодо роботи спортивних клубів і товариств), ухвалено рішення про безоплатну передачу у власність сільській гміні Bolesławiec за договором колишнього приміщення UG на вул. Театральній, затверджено плани роботи двох комісій, а також зачитано рішення (до того ж дуже позитивне за змістом) складу, що ухвалює рішення, Regionalna Izba Obrachunkowa we Wrocławiu, у якому проаналізовано виконання міського бюджету за минулий рік.
IX сесія Міської ради вже стала історією. Інтерпеляції подали радники: Paweł Śliwko, Zdzisław Abramowicz, Janina Piestrak-Babijczuk, Antoni Skobliński, Dorota Pińczuk, Andrzej Chodyra, Eugeniusz Kowalski та Edmund Maliński (коментар до інтерпеляцій). До окремих подробиць повернемося в наступному номері «GB» — через брак місця. Під час обговорення перед ухваленням рішення свої сумніви висловив лише радник Z. Abramowicz, якого здивувала розбіжність між рішеннями RIO та результатами перевірки MKT щодо витрачання бюджетних коштів. Звіт про виконання міського бюджету у 1994 році було прийнято відкритим голосуванням 27 радниками — за 4, які утрималися. Такий самий результат дало таємне голосування щодо абсолюторіуму для міського правління, причому 4 міські радники були проти, а решта підтримала політику, яку проводила органи самоврядування.
Залишмо тут усі коментарі — результат говорить сам за себе. Зайві ноти тріумфалізму, привітання, захоплення «нищівною перемогою», адже в таких категоріях просто не можна міркувати: цей шлях не веде нікуди. Якщо під час червневих виборів у Президента була 14-особова опозиція, а сьогодні кількість «противників» скоротилася до 4 — це однозначна й дуже промовиста міра поступу, порозуміння, консенсусу та здорового глузду. І зовсім не потрібно домагатися одностайності, акламації, повної згоди та збігу поглядів. Але також не потрібно вперто, як маніяк чи скандаліст, триматися втрачених позицій опозиції. Відповідно до законів демократії, долю міста вирішує більшість радників, обраних місцевою громадою; на них також покладається повна відповідальність за методологію та ефективність управління. У місті над Бобром радники вміють порозумітися — попри відмінності в поглядах на багато питань. Вони відмовилися від особистих амбіцій та гри заради партикулярних інтересів, а це добрий прогноз на майбутнє. У діяльності pro publico bono не мають значення партійні посвідчення та політичні орієнтації. Так має бути, і так, на щастя, сталося в Болеславці. До повної ідилії ще далеко, але зроблено значний крок уперед.
Несподівані суперечки викликало рішення щодо програми профілактики та розв’язання проблем алкоголізму, яке представляв психолог, радник Wojciech KRZYWDZIŃSKI. Його емоційна й раціональна залученість та професіоналізм переконали навіть опонентів, і програма вже чинна. Радники вирішили безоплатно передати будівлю, у якій розміщуються органи влади Gmina Bolesławiec, її користувачеві. Голова гміни Kazimierz Gawron у своєму виступі назвав це важливим інтеграційним рішенням і підтвердженням зразкової співпраці обох самоврядних громад. Одностайно ухвалено рішення про надання звання Почесного громадянина міста Болеславця ксьондзу Władysławowi RĄCZCE (пишемо про це окремо).
БРАМА ПЯСТІВСЬКА З БОКУ РИНКОВОЇ ПЛОЩІ.
І знову каменем спотикання стали вибори голови Комісії економічного розвитку та фінансів — партійна (клубна) «штовханина», зовсім як у... Сеймі: радник E. Maliński запропонував відмовитися від виборів, радник Krzysztof Bąk був проти цього, і на голосуванні 24 радники підтримали пропозицію останнього, який від імені Клубу незалежних радників висунув і представив кандидатуру радниці Janiny Piestrak – Babijczuk. І знову словесна полеміка, подробицями якої ми не будемо обтяжувати читачів. Пропозицію про таємне голосування відхилено, і зрештою 25 радників обрали головою комісії JANINĘ PIESTRAK – BABIJCZUK (1 був проти, 4 утрималися). То навіщо була вся ця метушня?
І ще одне «зозулине яйце», підкинуте радникам, пов’язане з пам’ятником біля будівлі районного управління поліції. Гостра полеміка між радниками Eugeniuszem Kowalskim та Stanisławem Andrusieczko, виважена думка коменданта, надкомісара ADAMA RÓŻYCKIEGO. Зрештою переміг талант Президента міста до посередництва: проблему неможливо вирішити одразу, і це питання повернеться на розгляд правління міста. Тут емоції відіграють значно меншу роль.
Нелегко сьогодні бути радником: під час виконання громадського мандата, отриманого на виборах, не бракує напруження, стресів і суперечок. Уже минає рік від виборів до органів самоврядування. Важко позбутися думки, що в Болеславці цей час було повністю використано завдяки досягнутому від самого початку консенсусу. Тут усі шукають те, що об’єднує, а не розділяє, що служить місту та його мешканцям, а не партикулярним інтересам і власним амбіціям. Згода будує, незгода руйнує.
Тому абсолюторіум для міського правління є добрим прогнозом і породжує оптимізм.