Розташовані в самому серці Нижньосілезьких лісів місцевість KLICZKÓW і розташований там замок досі не виправдовують покладених на них надій та сподівань. Найкращі роки Клічкува — 60-ті, коли під час канікул там організовувалися пластунські табори, зокрема й міжнародні. Клічкув заповнювали загони пластунів, які оживляли цю тиху місцевість.
Замок у Клічкуві, що стоїть у прекрасному парку, був великою туристичною принадою. До канікул нагадаю цікаву легенду, пов’язану з цим замком; можливо, це заохотить молодь шукати сліди її героїв.
Коли точилися війни з Німецькою імперією за часів Болеслава Кривоустого, а шлях війська Генріха пролягав через Сілезію, лицар TOMIR отримав землі над Квісою та наказ від Болеслава Кривоустого: «кличкувським замком, як ключем, замкнути дорогу з Лужиці до Польщі».
Tomir виконував цю роль і за намовою князя взяв за дружину прекрасну жінку з роду Топольчан.
Два роки прожив Tornir у замку, який назвав КЛЮЧЕМ, аж поки за наказом князя вирушив у похід проти поморян. Заступником при дворі він залишив чеського лицаря Богдара. Богдар сподобався Топольчанівні, і невдовзі ця пара зблизилася.
Щастя закоханих тривало недовго. Після завоювання Помор’я лицарі поверталися додому. Богдар із невірною дружиною Tomir влаштували засідку на лицаря й ув’язнили його в замковій темниці, а князеві повідомили, що лицар Tomir загинув на зворотному шляху»...
Богдар одружився з Топольчанівною, а лицар Tomir 10 років просидів у замковій темниці, обдумуючи помсту. Нагода трапилася, коли під час короткої відсутності Богдара його молодший брат Prosłav, якого Tomir переконав, «що заплатить йому скарбом, захованим під дубом» над Квісою, звільнив Tomir. Tomir схопив Богдара з дружиною й наказав замурувати їх живцем у темниці. Богдар помер через два роки, а дружину Tomir відправив до одного з монастирів у Саксонії, щоб там вона спокутувала свої провини.
Ми не знаємо, що сталося зі скарбом, обіцяним Prosłavovi; можливо, варто пошукати його під час канікул?
(на підставі книжки UA Wiącków «Легенди Карконошів»)