Історична статистика — цікава, хоча й відносно молода галузь. Перші дані про будинки та населення силезьких міст маємо за 1710–1722 роки. У 1747 році було запроваджено «історичні таблиці», що містили дані про кількість мешканців і докладні списки ремісників за професіями. Прусська влада цінувала значення якісної статистики для пізнання економічного стану країни. Тому з нагоди коронації Фридриха Вільгельма II було проведено надзвичайний перепис населення. Його виконали якомога ретельніше, охопивши всіх без винятку мешканців Пруссії та врахувавши детальну соціальну й професійну характеристику. В умовах феодальної держави, де не було статистичних бюро, а суспільство перебувало в неосвіченості, це було дуже складне підприємство, і не дивно, що допускалося багато помилок. Попри це, «Генеральні статистичні таблиці Силезії за 1787 рік» є для нас джерелом багатьох цікавих відомостей також про наше місто. Перша частина таблиці містила назву міста, його власника, назви передмість і кількість мешканців. Із неї випливає, що Болеславець як королівське місто мав три передмістя: Горне, Дольне та Миколайське. У місті проживало 3093 мешканці, а також дислокувався військовий гарнізон чисельністю 496 осіб під командуванням генерал-майора.
Наступна інформація стосується ремісників. У 1787 році в Болеславці було: 30 пекарів, які працювали у 9 пекарнях, 12 винокурів, 10 гончарів, 28 м’ясників, але 14 м’ясницьких, 32 кушніри, 61 ткач, але 19 ткацьких майстерень, 34 кравці, 52 шевці, які виготовляли взуття, і лише 4 майстри, які ремонтували взуття, 34 панчішники, 10 столярів, 92 сукнярі.
Наступна частина таблиці інформує про мануфактури. У Болеславці на той час існували: друкарня, чинбарня, ткацька майстерня, фабрика вовняних, бавовняних і шовкових тканин, а також ще одна фабрика (з інших джерел відомо, що вона виробляла кераміку).
Четверта частина таблиці стосується загальної інформації про міську інфраструктуру.
Болеславець був оточений мурами і мав троє воріт. Однак у ньому не було жодного ліхтаря — очевидно, інші міста вже їх мали, якщо така графа існувала. Натомість був ринковий майдан. Торги відбувалися двічі на тиждень: у понеділок і четвер. Також проводилися ярмарки. Перший відбувався у вівторок після Благовіщення, другий — у вівторок після Успіння, третій — у вівторок після святого Юди (28.10), четвертий — за 2 або 4 дні до ярмарку худоби. На цьому в таблицях закінчуються відомості про Болеславець. Навіть якщо вони не були точними, все одно містять для нас багато цікавих даних і заохочують до подальших пошуків у джерелах.