Божейовиці, хоча й досі є окремою адміністративною одиницею, завдяки близькому розташуванню, розбудові та найрізноманітнішим зв’язкам (зокрема релігійно-моральним) із нашим містом свідчать, що про цю релігійну спільноту слід писати в межах огляду окремих душпастирських осередків Болеславця.
Частина родин репатріантів, які прибули ранньою весною 1946 року в район Болеславця, походила, зокрема, зі Львова, Бучача, Дельтака та Принявора. Деякі з них оселилися в Божейовицях, Раковицях та Отоку. Саме з цих трьох сіл 25 червня 1991 року декретом (L.dz. 2017/91) вроцлавського митрополита кардинала Генрика Гульбіновича було утворено описувану парафію, виокремлену з парафії Матері Божої Неустанної Помочі. Її першим настоятелем став ксьондз Ян Чахор. Як відбулася ця важлива подія?
Одразу після поселення почали організовувати суспільне та релігійне життя в цих населених пунктах. У Божейовицях були дві глядацькі зали, одну з яких мешканці призначили для релігійного культу — як публічну каплицю для цих трьох населених пунктів. Також обрали трьох представників цієї спільноти. Ними були панове: Міхал Зимни, Александер Навроцький та Ян Сіньорський. Вони мали домогтися створення в Божейовицях філії, що належала б до парафії Матері Божої Успіння в Болеславці. У Земельному та ґмінному управліннях отримали згоду на передачу вищезгаданої зали, а тодішній настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії — ксьондз Юзеф Томашевський — домігся філіальних прав для Божейовиць і призначив священника, який у підготовленій каплиці проводив літургійні богослужіння.
Каплиця, яку тоді підготували, нині є парафіяльним костелом. Щонеділі та у свята в ній відправляли святі меси. Першим священником, який це робив, був ксьондз Ян Скворонек — вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. Також наступний настоятель, ксьондз Ян Громадський, дбав про релігійне життя філії в Божейовицях. У 1967 році управління парафією Успіння Пресвятої Діви Марії перейняв ксьондз Владислав Рончка. Під час його настоятельства до 1970 року численні священники-вікарії здійснювали душпастирське служіння в Божейовицях. Зокрема, завдяки передбачливості ксьондза Яна Сови в місцевому костелі встановили вітражі.
У 1970 році філія в Божейовицях стала частиною новоствореної парафії Матері Божої Неустанної Помочі. Завдяки ревності її настоятеля, ксьондза Едварда Бобера, до каплиці в Божейовицях у 1979 році добудували катехитичну залу, де навчали дітей і молодь катехизму. Варто додати, що до 1979 року пані Ядвіґа Домброва надавала свій будинок для викладання релігії. Потім, у 1984–1985 роках, у каплиці провели ремонт, замінивши склепінчасту стелю на кесони. Лави виготовили столяри Францішек і Станіслав Ступіцові з Госцішова, а підлогу укладали Антоні Домброва та Казімеж Ґавенда з Раковиц. Інтер’єр костелу прикрасив художник Єжи Мастерняк із Котовиць поблизу Вроцлава, намалювавши на стінах картини: «Втеча до Єгипту», «Святе сімейство» та «Зішестя Святого Духа на апостолів».
Коли 1991 року в Божейовицях створили Самостійний душпастирський осередок, його першим ректором став ксьондз Ян Чахор, який у 1982–1987 роках служив вікарієм у парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Болеславці. Ксьондз Чехор оселився біля каплиці в Божейовицях, пристосувавши катехитичне приміщення. Восени 1992 року розпочали будівництво плебанії. Котлован під будівлю викопав пан Юзеф Висоцький, а на фундаменті працювали місцеві парафіяни. Наразі будівлю вже зведено й накрито дахом, але їй ще бракує повного оснащення. Також каплиця потребує модернізації. Настоятель ксьондз Чахор має намір підвищити свою сакральну споруду й добудувати до неї вежу.
До парафії в Божейовицях належить філіальний костел в Отоку Матері Божої Розарію. Його збудували в 1984–1986 роках завдяки пожертвам вірян усієї парафії Матері Божої Неустанної Помочі разом із її настоятелем ксьондзом Едвардом Бобером. Усередині використали багато деревини. З модрини виготовили, зокрема, стелю, лави, вівтар і амвон. Натомість сповідальню та лави для колінопреклоніння зробили з дубової деревини. До урочистості Першого причастя 1983 року цю святиню відремонтували. Також збудували грот, у якому буде встановлено фігурку Матері Божої Розарію.
Значні заслуги перед костелом у Божейовицях має пан Антоні Фабонік, який від 1958 року є його відданим кустошем. Слід також додати, що побожність мешканців Божейовиць, Раковиц та Отоку заслуговує на особливу увагу, адже з приблизно 900 мешканців близько 60 відсотків беруть участь у недільній святій месі.