«50 років минуло – 17/IX- 1945/1995.
Ми прибули зі Східних кресів,
залишилися, будемо... переселенцями».
Так звучить напис на пам’ятній таблиці Пам’ятника піонерам-переселенцям зі Східних кресів Другої Речі Посполитої, перший залізничний транспорт яких зупинився в Болеславці на станції PKP 17 вересня 1945 року — у день, зрештою, пам’ятної річниці агресії радянських військ проти Польщі, яку добивали німці. Однак не це є найважливішим у цьому прекрасному патріотичному символі покоління піонерів-ветеранів. Вони перенесли свою Польщу на тодішні Повернені землі й тут збудували родинні гнізда. Сьогодні тут уже народилося покоління правнуків. У споконвічно польському Болеславці, на землі піастівських пращурів-воїнів Мешка I та Болеслава Хороброго.
Не знаю, що більше шанувати й захоплюватися: творчою винахідливістю ініціаторів, запалом і самовідданістю виконавців, авторством нестандартної посвяти, щедрістю спонсорів? Адже пам’ятник постав завдяки громадським коштам, без грошей із бюджету самоврядування, без дотацій, без довгих дискусій, просто — від пориву серця. Спочатку це мав бути анонімний кам’яний обеліск на честь транспорту переселенців із Дрогобича /ініціатива Адама Ковальського!, потім задум розширився, а значну участь у всій справі взяло Товариство любителів Болеславця. Твір прославляє майстра: 17 вересня 1995 року на сквері перед залізничним вокзалом PKP відбудеться урочисте відкриття ПАМ’ЯТНИКА КРЕСОВ’ЯКАМ.
Детальна програма урочистостей:
О 12:30 — урочиста Свята меса в костелі NMP за прибулих до Болеславця поляків зі Сходу та їхніх нащадків /за участю військового оркестру/ Виступ представника Комітету будівництва пам’ятника.
О 13:30 — хода від костелу з військовим оркестром до Пам’ятника.
О 14:00 — офіційний виступ, зокрема Президента Болеславця. Зачитування акта заснування та закладення урни із землею з польських цвинтарів у Вільнюсі, Ina Rossiel, Новогрудку, Львові та Дрогобичі.
— відкриття пам’ятної таблиці представником кресов’ян і Президентом міста Болеславець. Освячення Пам’ятника ксьондзом-прелатом Владиславом Рончкою, болеславецьким деканом.
Виконання Державного гімну та «Роти» — «Не покинемо землі... »
— покладання вінків і букетів квітів перед Пам’ятником.
До перебігу урочистостей — незвичайних, неординарних, нетипових, глибоко патріотичних — ми повернемося в наступному номері «Голосу».