Дуже важко полемізувати зі статтею, написаною на такому змістовному рівні, що виникає необхідність пояснювати очевидні істини, які, здавалося б, після п’яти років функціонування органів місцевого самоврядування є загальновідомими; ще важче, коли це полеміка з депутатом міської ради.
Тому спочатку — кілька важливих відомостей у найбільш стислому вигляді. Від 1990 року функціонують урядова адміністрація та органи місцевого самоврядування; кожна з цих адміністрацій має визначені законом завдання і гарантовані бюджетні кошти для їх виконання.
Частка органів місцевого самоврядування в державних державних фінансах становила, наприклад, у 1992 році 17,5%, а в 1995 році зменшилася до 13,5% (при одночасному збільшенні кількості завдань, останнім часом — виплата житлових доплат). За ці кошти ми повинні виконувати дуже багато суспільно надзвичайно важливих завдань, зокрема: комунальне та житлове господарство, необхідність ремонту старих житлових будинків, ремонт і будівництво нових водопровідних та каналізаційних мереж, будівництво доріг, очисних споруд, полігону відходів, соціальна допомога, дитячі садки, міський транспорт тощо.
Ми усвідомлюємо, що коштів, які маємо в бюджеті органів місцевого самоврядування, безумовно недостатньо для того, щоб задовільно й відносно швидко усунути занедбаність у сферах, за які ми відповідаємо згідно із законом. Але, з іншого боку, ми спостерігаємо занедбаність або часто навіть катастрофічний стан в освіті, охороні здоров’я, поліції та намагаємося підтримувати урядову адміністрацію, яка цього року має на виконання, зокрема, цих завдань 86,5% державного бюджету. Маючи такі знання, слід інакше оцінювати нашу допомогу, що надається освіті. Варто нагадати, що у 1994 році ми спрямували на цю мету 3,25 млрд старих злотих, із них на початкові школи — 2,47 млрд. За ці кошти в усіх школах було виконано значні ремонти, зосереджуючись головним чином на дахах, бляшаних конструкціях і ремонтах спортивних залів. Цього року, після останніх змін до бюджету, ця сума становитиме 1,22 млрд злотих (старих); із цих коштів фінансуватимуться ремонти та позакласні заняття.
Наступного року, коли ми відповідатимемо за управління початковими школами, отримаємо з державного бюджету субвенцію в розмірі близько 68 млрд старих злотих і вже сьогодні знаємо, що цієї суми приблизно на 15% недостатньо для забезпечення поточних витрат на утримання наших дев’яти болеславецьких шкіл, не враховуючи ремонтів. Ми також знаємо, що попри це надолужуватимемо багаторічне відставання в ремонтах — і це наша політика.
Я переконаний, що органи місцевого самоврядування в Болеславці досі демонстрували відповідальність, якої не бракуватиме й під час опікування школами. Шкода лише, що пан депутат Andrzej Chodyra ставить себе осторонь цього самоврядування, не використовує надану виборцями можливість формувати місцеву політику, а натомість хоче бути її цензором і з такою легкістю звинувачує інших у демагогії.