Поведінка болеславецького самоврядування щодо місцевих початкових шкіл доводить, що вони для нього є небажаною дитиною. На жаль, ґміни переберуть ці школи, і 1 січня 1996 року це стане фактом.
Уже в цьогорічному бюджеті сума, призначена для початкових шкіл (0,45% усього бюджету та 3% видатків на освіту в місті), була щонайменше скромною порівняно з їхніми потребами. Демагогічним був захист такої позиції, у якому посилалися на обов’язок фінансувати школи управлінням освіти, адже саме ми відправляємо наших дітей до цих шкіл, а не управління освіти, і саме наших дітей стосуються різноманітні обмеження та нестачі, які не залишаються без впливу на рівень навчання.
На жаль, бюджетна ухвала реалізується в такому несприятливому для шкіл вигляді. Однак коли виявилося, що утворюється значний бюджетний профіцит (8% первісного бюджету), з’явився шанс задовольнити хоча б найнагальніші побутові потреби початкових шкіл. Із інформації в жовтневому «Głos Bolesławca» випливає, що йшлося б про суму приблизно 15 тис. нових злотих, яка за профіциту в розмірі 1087 тис. нових злотих є мізерною. Однак планується виділити з цього школам лише 5 тис. нових злотих на роботу гуртків за інтересами. Натомість важливішим є виділення 110 тис. на будівництво гаражів, 20 тис. на паркінг і 100 тис. на адміністрацію (зокрема на канцелярські матеріали).
Незрозумілою є ця послідовна стриманість у дофінансуванні болеславецьких шкіл. Чітко видно, що місцева влада хоче перебрати їх ніби в нульовому стані, тобто без попередніх власних вкладень. Однак це небезпечна політика. Адже ці школи вже давно борються з фінансовими нестатками і, не кажучи про інші проблеми, їхнє матеріальне майно занепадає. Його занедбання призведе до більших видатків у майбутньому. Також важко бути впевненим у своїх фінансових можливостях у наступні роки й не використовувати для цих цілей гроші, які з’являються понад бюджет.
Схоже, що Правління міста має щодо початкових шкіл власну політику, про яку особливо не хоче розповідати. Вона настільки таємна, що у справи реорганізації початкової освіти, які воно обговорює з управлінням освіти, не посвячує навіть Комісію міської ради, яка займається освітою, культурою та спортом. Демагогією ж віддає виправдання ігнорування цієї комісії браком часу та якимись її проблемами.
Можливо, ми все ж дочекаємося чіткого пояснення цілей такого, а не іншого ставлення самоврядування до шкіл? Хотілося б, щоб це були пояснення, гідні обов’язків щодо початкових шкіл, які очікують на нього з нового року.