Ця фотографія містить багату символіку, наче живцем узяту з латинської максими: «Omne trinum perfectum» — потрійне є добрим. Голова TMB ZYGMUNT BRUSILO, який веде засідання заступник голови STANISŁAW KALAK і голова Ревізійної комісії ZDZISŁAW MIRECKI — головні промовці, актори та герої загальних зборів Товариства 16 грудня 1994 року. З хронікального обов’язку зазначаємо, що не бракувало й міської влади в особі віцепрезидента JANA JASIUKIEWICZA, який вручив 10 особам листи з привітаннями, сам ставши почесним членом TMB.
Тепер — до справи — Товариство любителів Болеславця має багату біографію і міцно тримається, вкорінене в місцеве середовище, відповідаючи на його потреби та зацікавлення — інтегруючи їх і пробуджуючи цінні громадські ініціативи. Воно відіграло свою роль у нещодавніх місцевих виборах (має своїх депутатів у місті та гміні), долучилося до відзначення «Тисячоліття Сілезії» та повернення Болеславецької землі до Вітчизни, зокрема через видавничу діяльність, участь у наукових сесіях та їхню співорганізацію. Щодня популяризує регіоналізм, створення «малих батьківщин», емоційний зв’язок із місцевим середовищем, особливо молоді. Міжрегіональні зв’язки та засвоєння культурної спадщини багатьох поколінь є перепусткою до інтегрованої Європи — і саме це Товариство демонструє у своїй щоденній роботі.
Воно має багату традицію та міцне місце на культурній мапі Болеславця. Особливо важливим є видавничий доробок, зокрема регулярний випуск від 1992 року «Голосу Болеславця» — без фінансових коштів, спільними зусиллями жменьки ентузіастів. Це справжній феномен у масштабах країни у сфері створення місцевої преси. Водночас слід відзначити заслуги й оперативність головного редактора Franciszka Uścińskiego та широкого кола його співробітників — людей пера і пристрасті до творчості. На щастя, таких людей не бракує. Згадаємо папки — графіку, підготовку до видання повного набору пам’яток міста, розроблення ґрунтовної монографії Болеславця за активної участі TMB, концепцію публікації «Болеславецького щорічника» у найближчій перспективі. У наше середовище увійшли календарі, цілі теки графіки й малюнків, листівки та навіть фірмова художня кераміка, яка викликала визнання й захоплення, особливо у німців.
Фантастичні результати дали кампанії зі збору коштів на медичні потреби, зокрема на придбання УЗД, ларингологічної апаратури та лапароскопа. Розмах цих кампаній та їхня ефективність не мають собі рівних у країні (хіба що, можливо, діяльність кардіохірургічного центру професора Z. Religi та акція J. Owsiaka на телебаченні). Діячі не люблять виписувати собі похвальні грамоти, але важливі факти й тривалий доробок, а це їхня виняткова заслуга. Важливою є ефективна співпраця з місцевим середовищем та іншими культурними установами, а їх чимало: BOK, MDK, бібліотеки, музей кераміки, Музична школа та Самоврядне місцеве телебачення. У невеликих містечках регіональні товариства займаються всім, а в нас потрібні координація дій і щоденна співпраця, своєрідна спеціалізація в різних галузях. Цілі роботи любителів міста та місцевого самоврядування однозначно перетинаються, звідси природна тенденція до активної взаємодії. Це усвідомлення народжувалося довго й важко...
Час для розквіту молодіжного регіоналізму, а отже, для повернення до витоків ідеї, що виникла багато-багато років тому. Сьогодні ми бачимо цю думку ширше: земля, природне середовище людини та місце народження становлять, зрештою, єдине ціле, а майбутнє належить молодим. Чи виникнуть у школах гуртки любителів міста, клуби молодих регіоналістів — це поки що відкриті питання. Досвід спільного редагування «Голосу» молодими людьми дає підстави для оптимізму в цьому напрямі. Товариство розраховує на допомогу та залученість учителів. Час засвоїти поняття «Болеславецька земля», адже на нас чекає адміністративна реформа та утворення повітів. Співпраця з гміною Болеславець складається зразково, мабуть, настане час і для Осєчниці, Новогродця, Варти чи Громадки.
А там є історичні об’єкти, які варто врятувати або бодай задокументувати й науково опрацювати. Регіон багатий на унікальні пам’ятки природи, а це є джерелом натхнення для багатопланової діяльності TMB. Регіональна проблематика має потрапити до шкіл — на уроки історії, географії чи польської мови. Корисним матеріалом є, зокрема, історична вкладка в нашій газеті. Можливо, варто повернутися до доброї традиції PTTK — «Мандрівок Болеславецькою землею», а не одразу їхати до Парижа?
Зазначимо також, що TMB та його голова, магістр Zygmunt BRUSIŁO, мають вагу в доробку Нижньосілезького громадсько-культурного товариства та в масштабах країни. Документація, що походить із міста над Бобром, надходить до багатьох регіональних наукових центрів, включно з університетськими бібліотеками. Одним словом — є концепція роботи, координація та контроль діяльності, не бракує громадських активістів і ентузіастів, є конкретні результати діяльності, а також міжрегіональна й навіть міжнародна співпраця (Siegburg, Pirna). Є спонсори та сприятлива атмосфера для розвитку місцевих громадських ініціатив. Навіщо шукати недоліки й невдачі? Так тримати!