Я розповім про історію понад десятка болеславецьких кладовищ, з яких до наших часів збереглася лише невелика частина. Водночас заохочую відвідати їх — у цьому допоможе цей путівник.
1) КОМУНАЛЬНЕ КЛАДОВИЩЕ на вулиці Śluzowa (нім. Am Wehrberg) — колишнє Нове євангелічне кладовище. Створене на межі 1920-х і 1930-х років XX століття через брак місця на старому кладовищі на вул. Garncarska. Для кладовищ XX століття характерне розташування далеко від центру міста. Привертає увагу каплиця, проєкт якої, датований серединою XIX століття, зберігся в архіві євангелічної парафії, а також фігура «Ісуса, друга дітей» роботи проф. Petera Brauera 1902 року — дар прусського Міністерства у справах релігій болеславецькому сиротинцю, перенесена після війни на нинішнє місце з відомих причин.
2) СТАРЕ КАТОЛИЦЬКЕ КЛАДОВИЩЕ на вулиці Lubańska. Створене на початку XX століття. Його невеликі розміри свідчать про невелику кількість вірян католицького віросповідання. На ньому збереглися старі німецькі могили (найстаріші — 1918 року). Після війни до середини 1950-х років воно слугувало польській громаді. Тут були поховані солдати II Армії Війська Польського та італійські військовополонені.
3) СТАРЕ ЄВАНГЕЛІЧНЕ КЛАДОВИЩЕ на вул. Garncarska. У його північній частині розташовувався середньовічний костел Святого Миколая разом із парафіяльним кладовищем. У 1529 році його розібрали. Зусиллями євангелічної парафії на його місці 1791 року збудували цвинтарну каплицю, зруйновану 1813 року та повторно відбудовану 1819 року. Від XVI до початку XX століття це було головне болеславецьке кладовище. На ньому знаходилося багато цінних пам’яток, бездумно знищених після війни: ренесансні епітафії родин Holtzman, Walditz, Rothlach, Seifert — усі з середини XVI століття, — низка барокових епітафій, зокрема рококовий пам’ятник пастора Ambrosiusa Jaerschkyego (+ 1761). Кладовище розрослося на південь аж до сьогоднішньої вулиці Willowa, біля якої збудували морг, поруч із трансформаторною станцією, що стоїть і нині.
4) ШПИТАЛЬНЕ КЛАДОВИЩЕ в парку на вул. Piastów. Створене в другій половині XIX століття, воно обслуговувало розташовані неподалік Шпиталь і Санаторій Сілезької провінції, збудовані в 1857–1862 роках. Мало цвинтарну каплицю. Нині повністю зруйноване.
5) КЛАДОВИЩЕ БІЛЯ ПАРАФІЯЛЬНОГО КОСТЕЛУ в Bolesławice. Класичне розташування apud ecclesiam. Збереглася низка цінних пам’яток мистецтва. Варто побачити епітафії окремих членів родини Raussendorff: Anny (+ 1572), Erazma (+ 1576), Barbary (+ 1579) та її сестри, ім’я якої невідоме (1595), Ewy von Kittlitz (+1561), Zofii von Kittlitz (+ 1578), Konrada (+ 1588), Anny (+ 1572), Henryka (+ 1596) і Krzysztofa (+ 1549). Усі вони вмуровані в південну стіну костелу, і на всіх, за винятком плити Krzysztofa, вмурованої над входом до костелу, можна милуватися досить добре збереженими зображеннями померлих. 1545 роком датована епітафія Philippa Hillera, першого лютеранського пароха з Tillendorf; поруч із ним спочиває померлий 1554 року Simon Hanwalt — третій парох цього костелу. На церковному подвір’ї серед могил знаходимо одну особливо цікаву — усипальницю, у якій спочивають генерал-майор Edmund Dojanicz von Gliszczyński (1825–1896), його дружина Teresa, уроджена Schmakowski (1832–1909), а також Anna, графиня Ballestrem (1809–1891). Чому саме тут опинилися ці могили і чи пов’язані вони з Польщею, важко сказати. Усередині костелу знаходилася одна з найдавніших епітафій у Сілезії — датована 1418 роком, вона належала предкам уже згаданої родини Raussendorf.
6) КЛАДОВИЩЕ БІЛЯ ПАРАФІЯЛЬНОГО КОСТЕЛУ ДІВИ МАРІЇ ТА СВ. МИКОЛАЯ. Функціонувало до XVI століття й розташовувалося на церковному подвір’ї. Одними з його реліквій є епітафії, розміщені на південній стіні костелу, якщо дивитися із заходу: Georga Albrechta (+ 1575); Antona Schwartza (+1573); Romulusa Schellendorfa (+1576); Hansa Seidla (+1561); Johanna Sueessenbacha (+ 1585) — сина першого євангелічного пастора; Marthy Seiler (+1594); Mathausa Buchwaldera (+ 1568); Caspara Preibischa (+ 1575); поета Caspara Kirchnera (+ 1627), авторства Jana Pohla з Głogów (див.: «Głos Bolesławca», № 4/92); Sebaldusa von Bibran (+ 1557); далі Gallusa Formana (1613) — радника та котляра; Magdaleny (+ 1620) — дочки лікаря Jakoba Bernauera; Johannesa Diefenbacha (+ 1603); Jeremiasa Gerstmanna (+ 1590); і поруч із ним його сестри Heleny (+ 1588); Floriana Gerstmanna (+ 1599); Jana Tscherninga (+ 1609), див. GB № 10/94; Thomasa Heinsiusa (+ 1571); Esther Preller (+ 1625), а з південного боку — епітафія гончаря Mathesa These (+1625). Усередині костелу знаходимо кілька цікавих надгробних плит: пастора Chrystiana F. Blutvogla (+ 1722); бургомістра Sebastiana Wolfgeila (+ 1726); радника Sebastiana Frobena (+ 1582) і його дочки Marii (1576), а також дочки Giulio Sinionettiego — Urszuli Marianny (+ 1697).
7) СТАРЕ ЄВАНГЕЛІЧНЕ КЛАДОВИЩЕ в Bolesławice на вул. Ptasia. З його південного боку стояла нині неіснуюча євангелічна каплиця. Нині кладовище частково зруйноване й осквернене. Збереглося досить багато оригінальних німецьких надгробків, решту використали, зокрема, для будівництва розташованої неподалік огорожі. У центрі стоїть пам’ятник німецьким солдатам, які загинули в Першій світовій війні, з написом: DEM ANDENKEN DER GEFALLENEN 1914- 1918 (Пам’яті полеглих 1914–1918).
8) НОВЕ ЄВАНГЕЛІЧНЕ КЛАДОВИЩЕ в Bolesławice на вул. Ptasia, на розі з Narcyzów. Нині зруйноване. Збереглося у вигляді цвинтарного парку.
9) ЄВРЕЙСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ. Нині зруйноване. Розташовувалося на розі вулиць Komuny Paryskiej та Jeleniogórska. Залишилося у вигляді невеликого скверу. Мало власну синагогу. Єврейський надгробок, що знаходиться в лапідарії позаду Muzeum Ceramiki, ймовірно, походить із цього кладовища.
10) СТАРЕ ЄВРЕЙСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ. Повністю зруйноване. На перетині вулиць Wąska та Kubika. Відоме лише з плану Wernhera 1749 року. План міста 1773 року вже показує на його місці «Gleich garten» — вирівняний сад, парк (?). До війни на цьому місці стояла синагога — власність єврейської громади, що знаходилася в цьому районі міста.
11) КЛАДОВИЩЕ БІЛЯ КОСТЕЛУ СВ. ЯДВІГИ. Відоме лише із середньовічного плану міста. На його місці стоїть сучасний готель «Piast».
12) КЛАДОВИЩЕ — МАВЗОЛЕЙ РАДЯНСЬКИХ СОЛДАТІВ у Bolesławice. Могили солдатів 7-го гвардійського танкового корпусу та 31-ї піхотної дивізії. Центром об’єкта є пам’ятник M. I. Kutuzow, під яким спочатку замурували саркофаг із нутрощами (пізніша легенда говорила про серце). Докладніше про пам’ятник — у номері GB № 5/94.
13) КЛАДОВИЩЕ РАДЯНСЬКИХ СОЛДАТІВ у Bolesławiec, поруч зі старим католицьким кладовищем. Могили солдатів 7-го гвардійського танкового корпусу. Про згадані некрополі маємо достовірну інформацію. Натомість важко визнати існування відомого з місцевих оповідей кладовища гуситів на вул. Jeleniogórska або другого — у сучасному Park Waryńskiego, де до війни розташовувався Schuetzenpark — стрілецький парк, місце різноманітних розваг, зустрічей і урочистостей за участю мешканців міста. Насамкінець варто зазначити, що багато болеславецьких мурів збудовано з кам’яних надгробків, узятих із кладовищ. Достатньо зблизька придивитися до мурів на вул. Polna та вул. Dąbrowszczaków, щоб переконатися, що вони зроблені з «цвинтарного пісковику».