Найвідомішим у Європі родом, що походив із Bolesławiec, безперечно були Tschemingowie, жоден із яких сьогодні вже не проживає в нашому місті й про яких, до того ж, рідко згадують дослідження та статті, присвячені місту. Tschemingowie були німцями, хоча, найімовірніше, коріння цієї родини є суто слов’янським. Про це свідчать найдавніші збережені форми їхнього прізвища: SCHERNING (1402 рік), CZERNEG (1450 рік), CZERNING (1463), ZCERNIG (1469). Також не виключається фламандське походження роду.
Родоначальником сім’ї вважають MERTENA TSCHERNINGA (1430 — бл. 1530), власника млина, згаданого в «Хроніці» F. Holsteina. Його нащадком був Martin Tscherning (нар. 1520), записаний в актах Університету у Віттенберзі як: «Magister Martinus Schernigk vom Buntzel», майбутній архідиякон у Krosno n/Odrą. Його син, також Martin, працював у школі Bolesławiec і був учителем Martina Opitza, S. Alischera, A. Senftlebena, яких навчав латини. Із цієї гілки роду походив Johannes von Tscherning (1557–1609), письменник і нотаріус із Bolesławiec, посвячений у дворянство 5.VII.1589 імператором Рудольфом II; цікаво, що він жив у кам’яниці на розі Ринку та вулиці Kościelnej. На його честь встановили епітафію, розташовану на південній стіні парафіяльного костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, праворуч від сонячного годинника, між двома зруйнованими надгробками. Важливо, що це одна з двох пам’яток, які залишилися після Tschemingowie. Текст на плиті проголошує: Siste viator. Joannis Tscherningii civis et a secretis Reipublicae Boleslaviensis notarii publici ossa hic recubant. Is in vita profuit omnibus, nocuit nemini. Eum amaverunt bonae Musae, suspexerunt viri probi, honestaverunt cives nostri. Hic dum vixisset annos LII, septimanas VII, die XIX decembris anno MDCIX pie moriens humanae imbecillitatis exemplum reliquit. lam scis quis fuerit. Abi et aetemae salutis memor te quoque mortalem essa memento Martha Emerichiana vidua, filiae et filii moestissimi P(oni) C(uraverunt). Що означає: Зупинися, подорожній! Тут спочивають кістки Jana Tscherninga, громадянина, секретаря та нотаріуса Болеславецької республіки. За життя він допомагав усім і нікому не шкодив. Його любили добрі Музи, ним захоплювалися доброчесні мужі, його шанували наші громадяни. Проживши 52 роки та 7 тижнів, 19.XII.1609 року він побожно помер, залишивши приклад людської слабкості. Тепер ти знаєш, ким він був. Іди й, пам’ятаючи про вічне спасіння, пам’ятай також, що ти смертний. Вдова Martha Emerich, доньки та найбільш засмучені сини подбали про цей пам’ятник. Унизу, між рядками, вирізьблено герб Tschemingowie, що складається з трьох золотих лілій, розміщених на пурпуровій поперечній смузі. Син цього Jana — Johannes' Tscherning (1588–1666) — був суддею та радником у Bolesławiec, а також управителем замку в Grodziec. З нагоди його шлюбу з Anną Wolframb у вересні 1619 року їхній друг M. Opitz склав у Лейпцигу вітальний вірш, який потім надіслав до Bolesławiec. Член цієї гілки, також Jan, став бургомістром Rawicz у Великопольщі. Серед інших нащадків — Andreas Scultetus, який походив із Bolesławiec, поет так званої Сілезької школи, а також дружина найстаршого літописця Bolesławiec F. Holsteina.
Безперечно, найвідомішим представником роду став Andreas Tscherning (1611–1659), який походив із лінії ремісників-хутровиків і чинбарів, що жили на вулицях Mikołajska та Celna (Kutuzowa і Prusa). Саме в будинку на вулиці Mikołajska він народився. Згодом його опікуном став M. Opitz. Він був одним із перших німців, які присвятили себе вивченню східних мов. За прикладом свого вчителя він також написав «Поетику». Під час Тридцятилітньої війни перебував у Toruń, де викладав у місцевій гімназії, а звідти за намовою та порадою Opitza вирушив до Ростокського університету. Там він оселився назавжди, здобувши звання професора поетичного мистецтва. Його нащадки обіймали важливі та впливові посади при данському королівському дворі. З головної лінії роду походив інший Andreas Tscherning (1572–1641) — син уже згаданого M. Tscherninga, радник і суддя Bolesławiec, одружений із Marią Opitz — тіткою M. Opitza. Він зробив значний внесок у розвиток рідного міста, позичивши міській раді 1000 талерів, що для того часу було чималою сумою. Він також підтримував тісний зв’язок зі своїм кузеном із Ростока Andreasem і, зокрема, спеціально для нього написав новорічний вірш.
У шлюбі з Marią Opitz народилося 7 дітей. Через Тридцятилітню війну вони один за одним мусили залишати Bolesławiec. Першим виїхав Jan, який назавжди оселився у Strasburg і там одружився з донькою могунцького друкаря Anną Marią Betram, вдовою гравера Piętra Aubry. Згодом він отримав міське громадянство й став, як і його нащадки, відомим та шанованим видавцем і книгарем. Його брат Dawid довго залишався в Bolesławiec і мав нагоду заприятелювати зі своїм кузеном Andrzejem Tschemingiem, який часто й охоче гостював у будинку на вулиці Celna, 4. Імовірно, саме цей майбутній поет пробудив у Dawida інтерес до мистецтва. Юнацькі роки Dawid провів у Bernie, Zurychu, Lucernie та у свого брата в Strasburgu, де мав нагоду навчитися графічного мистецтва у Jakuba von der Heydena, завдяки чому після повернення до Сілезії став одним із найвідоміших граверів. Dawid дуже довго перебував у Польщі. У Krakowie він, зокрема, виконав портрет Марії Людвіки, дружини короля Владислава IV, а пізніше — портрет Jana Kazimierza з нагоди його коронації 1649 року. Кожен другий або третій великий друкований твір, що виходив у краківських друкарнях Kupisza чи Schedla, походив від Tscherninga. До речі, Łukasz Kupisz і його дружина стали хрещеними батьками сина Dawida — Jana. Інший син Dawida — Andrzej — став відомим художником. У 50-х роках родина Dawida повернулася до Сілезії, а саме до Brzegu. Тут, наслідуючи батька, розвинув свій талант і Jan, також тісно пов’язаний із Річчю Посполитою.
Він, зокрема, був автором портрета Augusta II Mocnego та вигляду Ясногірського монастиря (до 1939 року він перебував у колекціях Ossolineum). Про Tschemingowie можна було б написати ще багато цікавого, але це вже матеріал для окремих статей.