Основним завданням усієї Церкви від початку її існування є поглиблення релігійної свідомості вірян через навчання. Відомо також, що вплив релігійних знань на віру прямо пропорційний загальному рівню культури. Це означає, що вищий рівень світської освіти, участь у культурі та залученість до побудови сучасного суспільства.
о. д-р Здзіслав Лец, наш кореспондент із Баварії, з огляду на розвиток науки й техніки, закликає поглиблювати релігійні знання. Яким було навчання в парафії Матері Божої Неустанної Допомоги з боку катехизації.
Катехизація відбувалася від 1970 року, тобто від моменту створення при ремонтованій церкві Самостійного душпастирського осередку. У трьох відповідно підготовлених для цієї мети класах, розташованих у будівлі церкви, і двох класах-філіях, організованих у приватних будинках, у 1970 році релігійним навчанням було охоплено 2061 дитину та підлітка з усієї території парафії. Навчання проводили священники, які працювали в душпастирстві, один чернечий священник, а також сестри-адоратки та сестри-ельжбєтанки. Учні середніх, професійних шкіл і молодь, яка не навчалася в школі, відвідували катехизацію одну годину на тиждень, а діти початкових шкіл мали дві години релігії на тиждень.
Однак частина молоді залишалася без катехитичного навчання через різні додаткові заняття. Тому з 21 січня 1971 року було запроваджено додаткову катехитичну зустріч у неділю після молодіжної Святої Меси. Кількість осіб, не охоплених навчанням, зменшилася й у 1972 році становила 249 дітей початкових шкіл та 218 учнів середніх і професійних шкіл, тоді як у 1970 році катехизацію не відвідували 382 дитини та 452 підлітки. Байдужу молодь і дітей намагалися залучити, надсилаючи повідомлення батькам, проводячи розмови під час коляди та виголошуючи станові проповіді.
Катехитичний навчальний рік починався й закінчувався відповідно до навчання в школах і не змінювався в період коляди.
Катехитичні зустрічі проводилися на всіх рівнях відповідно до рекомендацій Єпископату Польщі. У катехитичному 1976/77 році релігію відвідували 110 дітей дошкільного віку, 1301 дитина початкових шкіл, 605 учнів середніх і професійних шкіл та 29 підлітків, які не навчалися в школі. Невелика кількість молоді, яка не навчалася в школі, на катехизації могла бути зумовлена небажанням, пов’язаним із втомою від роботи, а також певною байдужістю.
З метою поглиблення релігійної свідомості катехити підтримували зв’язки із сім’ями осіб, яких навчали. Це відбувалося через конференції для батьків дітей, які мали приступити до першої сповіді та Святого Причастя, а також через батьківські збори, поєднані з лекцією на виховні теми.
Особливою формою катехизації є підготовка людей до свідомої участі в таїнствах. Час, присвячений підготовці до таїнства хрещення, зазвичай охоплював дві катехизи, під час яких рідні батьки та хресні знайомилися з принципами виховання й літургією першого таїнства Церкви. Натомість миропомазання, інакше зване таїнством християнської зрілості, вимагало катехизації, яка тривала протягом одного року. Її проводили священники-вікарії разом із пробощем щонеділі протягом навчального року.
Підготовку до таїнств Євхаристії та Покаяння діти проходили, починаючи з першого класу початкової школи, протягом трьох років. Натомість в останні місяці перед першою сповіддю та Святим Причастям увагу приділяли літургійним елементам цих таїнств.
Катехизи, які готували до таїнства подружжя, охоплювали як богословську тематику, так і проблеми, пов’язані зі свідомим батьківством і материнством. Богословські питання представляли душпастирі, а проблеми, пов’язані з подружнім і сімейним життям, обговорювали пані, які працювали в Консультації у справах сім’ї, під час двох зустрічей на тиждень. Наречені перед прийняттям таїнства подружжя протягом трьох місяців брали участь у 12 науках.
Зрештою можна сказати, що катехитична діяльність у парафії Матері Божої Неустанної Допомоги в Болеславці в 1970–1983 роках характеризувалася великою залученістю викладацького колективу та груп дітей, молоді й дорослих, яких навчали, сприяючи поглибленню релігійної свідомості та духу.