На початку кожного навчального року ми — учителі, батьки, вихователі, катехити — замислюємося над тим, що потрібно і можна змінити, удосконалити в нашій дидактичній та виховній діяльності, щоб якнайкраще підготувати молодих людей до життя у дедалі складнішій і важчій реальності.
Те, що школа не відповідає більшості вимог, які до неї висувають, є беззаперечним фактом. Вона потребує глибоких змін. Питання надзвичайно складне й делікатне. Але є сфери її діяльності, на які ми маємо (або можемо мати) істотний вплив — тут і зараз. Йдеться про те, щоб школа стала своєрідним центром культурного та інтелектуального життя певного населеного пункту (інтеграція з місцевим середовищем). Також важливо, щоб її вихованці вміли помічати найістотніші проблеми у своєму оточенні, конструктивно їх обговорювати та (у міру можливостей) впливати на позитивні зміни. Досягти цієї далекоглядної мети можна різними способами. У Початковій школі в Ocice ми вже напрацювали певні — сподіваємося, тривкі — традиції. Предмет «знання про суспільство», до якого в минулому ставилися дуже формально, тепер став у нашій школі основою цікавих, творчих заходів.
Пані Stanisława Potocka, солтиска села Ocice та депутатка минулої й нинішньої каденції (щиро вітаємо з повторним обранням), дуже ефективно підтримувала нас у дидактичній роботі, пов’язаній із цим предметом. Завдяки її зусиллям молодь взяла участь у засіданні сеймику ґмін у Jeleniej Górze, а також у кількох сесіях ґмінної ради. Інтенсивна, методична інтелектуальна підготовка до сесій і після них спричинила те, що обговорювані там місцеві проблеми дарували учням чимало глибоких переживань (особливо сильні емоції викликала дискусія про ідею Marka Kotańskiego щодо Pstrąża). Ми також запрошували на уроки представників місцевої влади. Пані Ewa Surma, солтиска села Nowa, надзвичайно цікаво розповідала нам про проблеми своєї щоденної роботи.
З ініціативи шкільної ради та за значної допомоги ґмінної ради й GOKiS ми організували шкільний конкурс, умовно названий конкурсом мрій («Радимо радникам»). Кожен учень міг «стати солтиском свого села» та висловити свою позицію щодо його істотних проблем. Він також міг уявити як журналіст свій населений пункт через 10 років. Міг і написати, чи задоволений тим, що живе саме в цьому населеному пункті. Залученість учнів перевершила наші очікування. Дуже важливо й те, що до складу конкурсної комісії вдалося залучити представників різних середовищ. Її очолювала пані Stanisława Potocka; до комісії також увійшли депутат пан Kazimierz Turek, настоятель Edmund Tkocz і директор GOKiS пан Franciszek Popek. Тут виявилася надзвичайно важлива інтеграційна функція конкурсу. (Основні засади конкурсу та його перебіг були описані в «Głosie Bolesławca» та «Kurendzie»).
Уже кілька років наші учні беруть участь у воєводському історико-екологічному конкурсі. Так склалося, що ми завжди виходили до фіналу. Минулого навчального року стався небувалий успіх — Початкова школа в Ocice посіла перше місце у воєводстві. Пані Stanisława Kleszczyńska, під керівництвом якої учні збирали матеріали та писали роботи, є головною авторкою цього небувалого досягнення. (Учениці, чиї роботи отримали такі високі оцінки: Krystyna Kuchar та Agnieszka Ostrowska.) Ми хотіли б продовжувати наші шкільні традиції. Тим більше, що вони залучають багато людей ззовні, а це має дуже істотне значення. Ми мріємо, щоб описаний конкурс, який минулого року був шкільним, цього року став ґмінним конкурсом.
Тому наважуємося щиро запросити директорів, учителів, учнів і батьків усіх шкіл нашої ґміни до співпраці. Ми хотіли б спільно напрацювати (або вдосконалити вже наявну) найсприятливішу формулу конкурсу та його організаційну структуру. Ми глибоко переконані, що це один із багатьох способів привчати учнів (майбутніх осіб, які ухвалюватимуть рішення, — політиків) відповідально дивитися в майбутнє. Адже саме цього ми передусім прагнемо у своїй виховній роботі. Можливо, нашою ініціативою захочуть зацікавитися високоповажні отці-пробощі — чекаємо на пропозиції. Сподіваємося, що, як і досі, наші зусилля підтримуватимуть депутати ґмінної ради та GOKiS. Ми були б надзвичайно задоволені, якби почесний патронат над нашим ґмінним конкурсом погодився взяти війт пан Kazimierz Gawron. Користуючись нагодою, щиро вітаємо пана війта з повторним обранням.
Сподіваємося, що, як і досі, ґмінна рада та війт оточуватимуть школи нашої ґміни великою турботою, адже без цього наша педагогічна праця мало що означає. Усіх, кого зацікавила пропозиція ґмінного конкурсу, просимо зв’язатися з нами...