§ 3. Початок діяльності настоятеля о. Владислава Рончки
Після насиченого важливими подіями періоду діяльності о. Людвіка Гілевського (1960–1967) адміністратором парафії в Болеславці 6 червня 1967 року було призначено о. Владислава Рончку.
Новий настоятель міг констатувати, що 22 жовтня 1967 року в недільних святих Месах взяли участь 8514 осіб. Однак не лише цей факт був причиною занепокоєння душпастирів. У 1968 році місто Болеславець налічувало 30000 мешканців і належало до міст Польщі, що найдинамічніше розвивалися. Тому настоятель розпорядився провести духовне відновлення парафії. Він також розпочав фарбування інтер’єру костелу. Просив архієпископа Болеслава Комінека уділити таїнство миропомазання 2477 особам у 1968 році. Того самого року було роздано близько 8300 святих Причасть, а під час різдвяних відвідин близько 4500 родин прийняли своїх душпастирів. Натомість 16 лютого 1969 року єпископ Павел Латусек освятив пофарбований костел.
Надзвичайно багатим і плідним на події був 1970 рік, який підбив підсумки двадцятип’ятиріччя польської церковної адміністрації на Повернутих землях. Так, 1 січня 1970 року в Болеславці було засновано новий вікаріат — майбутню парафію Матері Божої Неустанної Помочі, з якої здійснювалося адміністрування частини міста та сіл Божейовіце, Łąka, Оток і Раковіце. Уже 22 квітня того самого року новостворена парафія стала осідком деканату. Таким чином, відтоді Болеславець мав двох деканів — о. Владислава Рончку та о. Едварда Бобера. До 25-ї річниці Болеславець також дочекався першого власного, уродженого священника. Ним був о. Мирослав Войтевіч. Мирослав Войтевіч, син Станіслава та Зофії, уродженої Казімєрської, народився 26 VII 1945 року; після закінчення загальноосвітнього ліцею навчався у Вроцлавській духовній семінарії в 1963–1970 роках. Священницькі свячення отримав у Вроцлавському кафедральному соборі 31 травня 1970 року з рук архієпископа Комінека. Приміційна Свята Меса о. Войтевіча відбулася дуже урочисто в Болеславці 8 червня 1970 року.
Ювілей 25-річчя душпастирства в Болеславці (1945–1970) відзначали 8 грудня 1970 року. Був присутній архієпископ Вроцлавський Болеслав Комінек. Також прибуло близько сорока священників — настоятелів і вікаріїв, які в минулі роки працювали в Болеславці.
У період 1945–1970 років у Болеславці охрестили 14088 дітей. Якщо наприкінці 1945 року в 6-класній школі 70 дітей відвідували уроки релігії, то у 1969/70 навчальному році дванадцять катехитів уже проводили понад 200 годин катехизації на тиждень, яку відвідували понад 4500 дітей. У цей час було укладено близько 3450 католицьких шлюбів. Діяли численні релігійні товариства, серед них, зокрема, парафіяльний осередок «Caritas», «Марійська содаліція», товариство «Живого Розарію», міністранти та «Оаза», засвідчуючи сформовану побожність.
Окреслена душпастирська робота в Болеславці у 1945–1970 роках загалом не відрізнялася від роботи в інших місцевостях цього адміністративного округу і навіть на всій території Польщі. Однак вона мала свої оригінальні особливості. Ця робота була позначена характером повоєнного періоду. Душпастирі прагнули об’єднати різні групи населення в одну спільноту. На поглиблення релігійного духу серед мешканців парафії впливали шляхом формування свідомості, а віру зміцнювали через безперервне звершення літургійних чинів.
Із зростанням релігійності водночас підвищувався моральний рівень вірян. Однак слід констатувати, що досягнуті результати ще не були максимальними. Зрештою, треба сказати, що ця діяльність сприяла вдосконаленню окремих осіб і всієї спільноти в релігійному та моральному аспектах.