...у минулому
Цікаву ініціативу започаткувала Міська рада 1755 року. Розпочалося обсадження вулиць і площ міста тутовими деревами, які, як відомо, є основною їжею для шовкопрядів. Місто прагнуло збільшити обсяг сировини для виробництва шовку. Чи виробляли його на місці, чи експортували — невідомо. Того ж року розпочалося будівництво будинку сиріт і будинку для людей похилого віку. 1760 року в будинку сиріт заснували друкарню. Друкар Christian Wilhelm Reimers оселився в Bolesławiec і прожив тут 32 роки. Два друкарські верстати давали змогу також друкувати книги. 1761 року в будинку сиріт заснували бібліотеку — 150 томів, частина з яких походила зі громадського збору та пожертв. 1788 року в друкарні видали першу хроніку Bolesławiec. Безперечно, важливою подією стало відкриття 1784 року театру маріонеток на Нижньому передмісті (сьогодні — вул. Zgorzelecka). Театрик мав обертову сцену й діяв до 1797 року. Початок XIX століття ознаменувався для Bolesławiec подією, вартою згадки. 1801 року відбулася Конференція масонської ложі Святого Івана.
Масонство (вільномулярство) діяло в Bolesławiec до 1885 року. За рішенням Ради його розпустили, а будівлю прийняло місто. Варто також зазначити, що в Bolesławiec гостювали відомі поляки. 17–18 жовтня 1804 року в Bolesławiec перебував Stanisław Staszic. А 1808 року — княгиня Izabela Czartoryska та Leon Dembowski, батько майбутнього керівника Краківського повстання 1846 року. Наполеонівським часам у Bolesławiec варто буде присвятити окремий розділ. Вони залишили по собі сліди, помітні й донині.
Міська рада й надалі вживає заходів у важливих сферах. Від 1815 року статус міста Bolesławiec істотно змінюється. Цього року в реґенційному окрузі в Legnica утворюється 11 повітів, зокрема Bolesławiecki повіт. Отже, значення міста зросло, а також з’явилися ширші можливості як у повітового центру.
Уже 1816 року в місті заснували професійне училище та учительську семінарію, де навчання спочатку тривало 2, а згодом 3 роки. Тут готували вчителів для сільських шкіл повіту. 1820 року місто дозволило собі встановити вуличні насоси. 1823 року Рада ухвалила рішення про будівництво Арсеналу, який пізніше перейменували на міський театр (сьогодні — театр MDK). 1823 року розпочалися масштабні впорядкувальні роботи навколо старого міста. Найважливішим рішенням було засипати рів і замковий став (сьогодні — вулиця Piastowska та Górne Młyny). Проблеми опіки над літніми людьми та бездомними Рада міста вже тоді помічала. 1829 року розпочалося будівництво будинку для людей похилого віку та пенсіонерів. (Сьогодні там розташований монастир на вул. Zgorzelecka.) 1835 року гостем Bolesławiec був король ryderyk Wilhelm III, що, безперечно, підірвало бюджет Міської ради.
У середині XIX століття входження до Європи, як ми назвали б це сьогодні, означало залізничне сполучення міста з іншими осередками. Bolesławiec відносно рано отримав залізничне сполучення — вже 1843 року з Wrocław, Legnica, Żary та Gubin (1846), а після введення в експлуатацію віадука через Bóbr (1846) — також із Węgliniec, Zgorzelec і Dresden. Повітовий характер міста змушував Міську раду будувати адміністративні та освітні об’єкти. 1849 року місто викупило кам’яниці на вул. Lwówecka для розміщення Повітового суду (сьогодні — Комплекс професійних шкіл на вул. K. Paryska). 1857 року розпочалося будівництво купально-курортного закладу (на сучасній вул. Prusa).
1861 року розпочалося будівництво будівлі повітової гімназії (сьогодні — будівля Районного суду). Потреби заможного міщанства задовольнило відкриття 1862 року відомого в місті ресторану «ODEON» (сьогодні — будівля «Zodiak»).
Завдяки зусиллям Міської ради 1860 року було введено в експлуатацію газові заводи. Це була подія, важлива як у промисловому, так і в суспільному значенні.
1872 року місто доклало значних зусиль, розпочавши будівництво однієї з найбільших у Śląsk лікарень для психічнохворих.
Варто звернути увагу на вихід 1881 року першого номера болеславецького щомісячника, який видавав Незалежний Сілезький селянський союз. 1900 року в Bolesławiec проживало 14 500 мешканців. Місто вступало у складне XX століття.
З історії міста. З праць Міської ради
Архівний запис — «Голос Болеславця».