Лапароскопія в буквальному перекладі є методом ендоскопічного огляду, тобто огляду внутрішньої поверхні черевної порожнини. Здавна її використовували для діагностики різних захворювань, локалізованих у черевній порожнині. Нині, крім діагностичної лапароскопії, дедалі більшого значення набуває оперативна лапароскопія завдяки прогресивній модернізації обладнання. Так званий відеотракт дає змогу відображати всю процедуру на телевізійному екрані з можливістю документування. Існує низка різновидів лапароскопів. Усі вони мають спільний принцип введення в черевну порожнину через невеликий, сантиметровий розріз жорсткої трубки, яка слугує світловодом для зображення, що оглядається.
Сам ендоскоп побудований за досить простим принципом перископа. У давніших ендоскопах джерело світла містилося на кінці апарата. Це обмежувало яскравість освітлення, створюючи чимало незручностей під час обстеження. У сучасних лапароскопах застосовують «холодне світло», потужне джерело якого розташоване зовні, звідки світло надходить до приладу оптоволокном. Удосконалення оптичної системи стало основою подальшого технічного прогресу в конструкції лапароскопів. Через ендоскоп і під візуальним контролем можна вводити різні інструменти залежно від мети обстеження. Під час діагностичних досліджень після ретельного огляду черевної порожнини можна виконати біопсію, тобто взяти фрагмент тканини для мікроскопічного дослідження з органа, підозрілого на захворювання. Діагностична лапароскопія виявляє різні захворювання печінки, жовчного міхура та жовчних проток, селезінки, нирок, сечового міхура й репродуктивних органів у жінок. Особлива цінність цього методу полягає у можливості раннього виявлення онкологічних захворювань, що створює шанс на їхнє повне вилікування. Застосування лапароскопії часто дає змогу уникнути більш травматичного втручання — операційного розкриття черевної порожнини. Під час лапароскопічних операцій можна виконувати багато різних хірургічних, гінекологічних та урологічних процедур. Ось приклади таких операцій: видалення жовчного міхура, наповненого каменями, видалення апендикса, видалення матки, ураженої міомами, операції на яєчниках, операції з видалення передміхурової залози. Виконання оперативного втручання за допомогою лапароскопа значно скорочує термін перебування пацієнта в лікарні після операції.
Наприклад, після традиційно виконаної операції з видалення жовчного міхура цей термін становить 8–10 днів, а після лапароскопічної процедури — лише два дні. Повернення до нормального способу життя також відбувається помітно швидше. Сучасні лапароскопи оснащені наборами інструментів, які дають змогу виконувати повний спектр діагностичних досліджень та оперативних втручань. Вартість такого апарата нині становить близько 900 млн злотих. Наявність такого обладнання в Szpital w Bolesławcu розширила б можливості діагностики та лікування багатьох захворювань черевної порожнини. Варто докласти спільних суспільних зусиль для реалізації цієї мети.