Розмова з пані магістром Анною Сєдлецькою — директоркою дитячого садка № 1 у Болеславці.
Пані Анно, ви керуєте дитячим садком № 1. Чи означає ця одиниця також, що заклад є провідним?
— Ми докладаємо зусиль, щоб так і було. Будівля простора. Навчальні кімнати пристосовані для різних індивідуальних і групових занять. Тут є медичний кабінет і спортивна зала, обладнана гімнастичними драбинами.
Це якщо говорити про матеріальну базу. Педагогічні працівники дитячого садка мають професійну підготовку. Троє виховательок мають вищу освіту, а решта — педагогічну освіту. Увесь персонал дуже залучений до роботи з дітьми. Ми проводимо консультації та логопедичні заняття.
Ми навчаємо німецької мови. Кілька разів на рік організовуємо мистецькі виступи та танцювальні розваги. День захисту дітей щороку проводимо за межами дитячого садка, щоб показати дітям, так би мовити, шматочок світу. Найчастіше виїжджаємо автобусом за межі міста.
Ми співпрацюємо з Будинком денного перебування, і не так давно приймали його симпатичних мешканців на заходах з нагоди Дня бабусі та дідуся. Заняття з музикотерапії у нас проводить студентка Музичної академії з Вроцлава, а крім того, ми даємо можливість проходити практику ученицям Медичного ліцею в Болеславці. Усе це приносить взаємну користь.
Чи можна назвати наш заклад провідним?
Нашою головною метою є хороша виховна робота та здобуття якомога більшого визнання нашої праці в очах батьків. Ми також хочемо, щоб нас сприймали як дитячий садок, який пропонує різноманітні, дедалі новіші рішення у виховній та суспільній роботі.
З якою кількістю дітей проводить заняття дитячий садок № 1?
— Наразі у нас 90 дітей. Ми можемо прийняти близько 120. Запрошую батьків віддавати дітей до нашого дитячого садка: окрім догляду та цікавих занять, ми пропонуємо вже згадане вивчення іноземних мов, а також індивідуальні заняття з дітьми, які потребують спеціальної опіки, наприклад корекційно-розвиткові або логопедичні вправи, а також із музично обдарованими дітьми — заняття з музикотерапії. Запис дітей до дитячих садків на 1994/95 навчальний рік розпочинається у квітні.
Чи легко жінці й матері бути директоркою найбільшого в місті дитячого садка? Чи виникають якісь проблеми?
— Безперечно, це нелегко. Незалежність не завжди має позитивні сторони. Однак я вмію пристосовуватися до будь-яких життєвих умов. У житті мені допомагає оптимізм, і кожну діяльність, до якої я долучаюся, я виконую з пристрастю. У керуванні закладом особливих проблем не маю. Єдина проблема й причина для занепокоєння — руйнування дитячого майданчика дітьми, які живуть по сусідству з дитячим садком. Користуючись нагодою, звертаюся до цих дітей та їхніх батьків із мікрорайону з проханням, щоб подвір’я, призначене для ігор, мало належний естетичний вигляд і було візитівкою мікрорайону.
Чого побажати вам з нагоди Жіночого дня? Ви визнаєте це свято?
— Це приємне свято. Визнання потрібне кожній людині. Жінка любить, коли її помічають, цінують, позитивно оцінюють і люблять. Це свято є нагодою для чоловіків нагадати собі про це й усвідомити, що без жінок їхнє життя не мало б сенсу.
А чого побажати?
Мабуть, міцного здоров’я та успіхів у роботі. Щоб діти любили мене так, як я люблю дітей. Користуючись нагодою, від себе та від імені персоналу передаю найкращі побажання ВСІМ ВИХОВАТЕЛЬКАМ ДИТЯЧИХ САДКІВ У БОЛЕСЛАВЦІ.