Найпрекрасніше свято в нашій християнській і національній традиції — це РІЗДВО, яке починається Святвечором 24 грудня. Однак перед тим, як усі сядуть до святкового столу, потрібно підготуватися до цієї урочистості. Святвечір (вігілія) означає день напередодні свята, а точніше — ніч, що полягає в молитовному чуванні та співі колядок до часу пастирки, тобто меси, яку відправляють у церкві опівночі.
Цього дня ми готуємо не лише чисту кімнату, а й прикрашаємо її. Обов’язково змінюємо постільну білизну й купаємося, щоб сісти до столу святково вдягненими та доброзичливо налаштованими до всіх. Цього дня не можна сваритися або бути в сварці, адже, як каже народне прислів’я: який Святвечір, такий і весь рік, а отже, наші душа й тіло мають бути чистими.
Святковий стіл обов’язково накриваємо білою скатертиною, під яку кладуть сіно на згадку про ясла, в які свята Марія поклала новонародженого Ісуса. Польським звичаєм є облатка, що лежить на видному місці серед святкових страв. Не менш важливою є красиво прикрашена ялинка.
У багатьох домівках дотримуються правила, щоб кількість людей за столом була парною, а кількість страв — непарною. Залишають вільне місце й накриття для гостя. За стіл сідають за старшинством, щоб із віком у такій самій черговості померти. Найстарший за віком чоловік після спільної молитви, прочитаної стоячи, роздає облатку. Починаються взаємні побажання з ламанням і споживанням облатки.
Однак раніше весь день Святвечора постять, а страви, які споживають під час Святвечора, також мають бути пісними. Найчастіше їдять червоний борщ із грибами (вушками), капусту з горохом, макові ламанці, рибу (коропа), кашу з медом, компот із сушених слив та інше. Святу вечерю починають — якщо на небі добра видимість — від моменту появи першої зірки.
Після завершення вечері починається співання (останнім часом — на жаль — частіше слухання) прекрасних польських колядок. У деяких домівках також ворожать. Шукають і подарунки під ялинкою. Існує також звичай: той, хто шукає дружину або чоловіка, витягує з сіна під скатертиною стеблинку: якщо витягне зелену — це означає швидке весілля, якщо жовту або коричневу — доведеться чекати. Дівчата й хлопці прислухаються до гавкоту собаки: звідти прийде найближча серцю людина.
Тим, що залишилося після вечері, господар має нагодувати тварин, які цього дня «опівночі розмовляють людським голосом». (У Болеславці та його околицях є багато родин, які прибули з різних місць — мені цікаво, які традиції вони зберегли у себе. Було б добре, якби вони про це написали).
Перший день Різдва найчастіше проводять удома, насолоджуючись приготованими стравами, смаколиками та невеликою кількістю алкоголю. Другий день — це взаємні відвідини, особливо серед родин. Цього дня до нас приходять (приходили) колядники з вертепом, різдвяною виставою або зіркою та побажаннями. Колядою також називають відвідини священника з міністрантами.
Святковий період — це початок карнавалу, веселих розваг, кінних санних прогулянок, а згодом — Святого вечора перед Новим роком і зустрічі Нового року.
Для мене, однак, СВЯТВЕЧІР РІЗДВА назавжди залишиться цим родинним, найпрекраснішим польським і християнським днем року. Веселих свят!