Після торішніх різдвяних свят я писав, що в нас було сумно й сіро. Так насправді й було. Бідна ялинка з кількома розфарбованими лампочками на тлі розритої площі, темної ратуші та обдертих від штукатурки кам’яниць створювали гнітючий настрій, особливо для людей, які й удома мали скромно прикрашений стіл і символічні подарунки під ялинкою.
Цього року може й повинно бути інакше, краще. Площа з тротуарами з кольорової бруківки та відреставрованими кам’яницями має величний вигляд — тож варто «кувати залізо, поки гаряче» й надати місту в його центральній частині відповідного оформлення та настрою.
Ніщо не здатне так міцно й надовго закарбуватися в людській пам’яті, як різдвяний настрій. Старші люди можуть це підтвердити, згадуючи найтепліші спогади, а молодим ми маємо нагоду — і повинні — створити можливість для таких спогадів. (Що, зрештою, їм залишиться від цих нелегких років?)
До свят іще достатньо часу, потрібно лише переконатися в самій ідеї. Спочатку відкиньмо аргументи, що «не варто», що «занадто дорого», що «нам це не по кишені» тощо. Можна розробити й реалізувати такий план, який нас не «розорить» і нікого надмірно не обтяжить. Потім об’єднаймо зусилля: створімо щось на кшталт «різдвяного штабу». Я бачу в цьому «штабі» щонайменше Stowarzyszenie Kupców, Cech Rzemiosł Różnych, Spółdzielnię Wielobranżową, Zakład Energetyczny, Військо, Urząd Miasta, Urząd Gminy, заклади культури, TPD і соціальну допомогу. Stowarzyszenie Kupców може оголосити конкурс на передсвяткову виставку й подумати про барвистий передсвятковий ярмарок. Zakład Energetyczny спільно з MZGK, Cech і Spółdzielnia Wielobranżowa (а також із такими фірмами, як «Lumex», та оптовими продавцями електротоварів) може подумати про освітлення, «розфарбування» міста, а можливо, принаймні площі Ринок і площі Пілсудського. Заклади культури у відповідні дні й години могли б забезпечити належну музику, навіть із магнітофонних записів. Urząd Miasta і Urząd Gminy могли б фінансово підтримати захід (наприклад, Urząd Gminy оформлює площу Ринок, а Urząd Miasta — площу Пілсудського). Соціальна допомога і TPD могли б подбати про те, щоб Святий Миколай обдарував малозабезпечених людей і дітей подарунками (про цю справу я пишу в іншому місці).
Заклади культури можуть оголосити конкурс на іграшку для «міської» ялинки. Можна закликати один із ресторанів організувати різдвяну вечерю для самотніх і малозабезпечених, а інший — запросити цих самих людей на святковий пиріг і каву.
Звісно, наведені тут пропозиції не впорядковані, хаотичні. Усе це можна вдосконалити й скласти більш узгоджено. Однак не відмовляймося від самої ідеї. Зробімо з прекрасного різдвяного свята нагоду для зближення людських сердець, для вивільнення тепла й доброти. Не замикаймося у своїх чотирьох стінах, подумаймо про тих, хто потребує нашого тепла.
Вийдімо раз на рік назустріч одне одному, побажаймо одне одному всього доброго й допоможімо одне одному. Святковий, піднесений настрій полегшить це зближення.