У МИНУЛОМУ
Заснування міста та набуття міських прав створили сприятливі умови для розвитку Болеславця. Цей розвиток значною мірою залежав як від привілеїв, наданих князем (Болеславець належав до Свідницько-Яворського князівства), так і від винахідливості та передбачливості міської ради.
Більшість проблем, яким міська рада приділяла час, були економічними — йшлося про заходи для надходження коштів до міської скарбниці. У 1298 році в Болеславці відкрили прикордонну митну станцію, збори з якої надходили до міської скарбниці. У 1311 році міська рада видала документ, що встановлював довжину сувоя сукна (34 лікті), але, очевидно, нечесні купці обманювали під час продажу, оскільки в 1319 році знаходимо запис про ухвалення міською радою обов’язкового таврування міських мір і ваг, а також призначення майстра мір для проведення контролю.
Накопичені кошти дозволили Болеславцю в 1326 році викупити війтівство, а бургомістром став Миколай Брода (він обіймав цю посаду до 1340 року).
Важливою економічною подією було надання місту в 1327 році привілею на проведення соляних торгів, що висунуло Болеславець на провідне місце серед сілезьких міст у торгівлі сіллю та принесло значні господарські вигоди.
У 1353 році місто отримало власну міську печатку, що було важливим чинником підвищення його статусу. Міська рада домагалася нових економічних привілеїв.
У 1356 році Болеслав II Свідницький надав місту привілеї на відкриття винярні (вона містилася в ратуші), а також на відкриття торгових яток із сукном і полотнами. Перехід міста під чеське панування призвів до того, що правителі Чехії надавали сілезьким містам численні привілеї, метою яких було здобути прихильність цих міст. У 1422 році Сигізмунд Люксембурзький надав місту привілей на варіння пива. Відтоді пиво стало важливим джерелом доходів і здобуло високу репутацію в Сілезії. У 1469 році місто відкупилося пивом від війська, що його облягало. Так само король Альбрехт II у 1438 році підтвердив усі міські привілеї, які місто отримало раніше, зокрема соляні торги, вільний вилов риби, право користуватися печаткою та вільний шлях до Лужиці й Вроцлава. Міська рада також координувала торгівлю в місті, встановлюючи години торгівлі, особливо товарами повсякденного вжитку. У 1455 році вона встановила години торгівлі для м’ясників і пекарів.
Розвиток ремесел у місті також координували міська рада та ремісничі цехи.
У 1473 році запровадили правило реформації для учнів, які прагнули стати майстрами. Довідка, внесена до міських книг, мала підтверджувати релігійне походження кандидата, чесність і працьовитість батьків, а також народження у законному шлюбі. Міська рада також дбала про різноманітні форми виробництва залежно від потреб. У 1488 році міська рада надала спеціальні права пасічникам (на заснування вуликів і пасік) для збільшення виробництва меду та воску, а також встановила відповідні правила для мисливців і рибалок, щоб збільшити кількість риби та дичини на ринку. Серйозною проблемою міської ради на початку XVI століття були суперечки із замком, які зрештою завершилися успіхом міської ради в 1504 році.
Владислав II надав місту такі привілеї: щорічні вибори міської ради без необхідності затвердження королем або намісником, право проводити два ярмарки на рік, право використовувати червоний віск для скріплення документів печаткою. Це мало істотне значення для підвищення статусу міського суду, який тепер міг викликати до суду осіб, що належали до міської еліти. Суд посилив суворість вироків, що підтверджується записом від 1507 року.