Нагадаємо, що через масовані й дедалі потужніші бомбардування авіацією союзників німці розосередили військову промисловість і розмістили невеликі підприємства в малих містах, містечках і майже всіх селах повіту Bolesławiec. Особливо на лісових територіях, наприклад у Нижньосілезьких лісах, які вкривають майже всю північну частину Болеславецької землі. У лісах за Lipiany, Strachów, Trzebień чи Parowa побудували цілі містечка бараків, у яких розташовувалися підприємства військової промисловості. Також у Bolesławiec і Nowogrodziec розмістили численні підприємства військової промисловості. Наприклад: авіаційні підприємства в будівлях так званої CONCORDII (сьогодні «Sława») та підприємства з виробництва планерів для десантних військ на території нинішніх об’єктів «Metalplast». У печах цегельних заводів випалювали капсулі для гільз набоїв багатьох калібрів. (Сьогодні на цьому місці розташований район односімейних будинків, за Zakładami Energetycznymi). У ливарнях чавуну в Gromadka і Ławszowa виробляли міномети й гранатомети для піхоти, а також боєприпаси до них. Зазначимо, що в Gromadka до 1956 року радянські війська управляли чавуноливарним заводом і не дозволяли репатріювати до Німеччини німецьких робітників та їхні сім’ї, зайнятих на ливарні. Німецькі діти до 1956 року мали тут німецьку школу. Радянська армія виробляла в Gromadka міномети й боєприпаси до 1956 року. На Болеславецькій землі та в Bolesławiec у роки Другої світової війни існувало кілька десятків табірних робочих загонів «Arbeitskomando». По кілька табірних робочих загонів зі «Stalagu VIII a» у Zgorzelec розташовувалися в Bolesławiec, Nowogrodziec, Gromadka, Grodzanowiec, Zebrzydowa, а по одному робочому загону — майже в кожному селі, навіть у таких малих селах, як Krępnica, Golnice, Kliczków чи Łąka. Якої національності були полонені-робітники, ми не знаємо. Імовірно, основне ядро цих загонів становили польські солдати. Полонені-робітники були переважно зайняті на підприємствах, що виробляли продукцію для армії, на лісопильнях, у гравійних кар’єрах, копальнях глин для кераміки та сільськогосподарських маєтках. За німецькими джерелами, у нашому місті знаходилися два табірні робочі загони зі «Stalagu VIII a» у Zgorzelec під номерами 55 і 56. Ці джерела не вказують національності полонених, ані місця їх утримання та роботи. Крім того, зі свідчень очевидців ми знаємо, що біля великого гравійного кар’єру, розташованого в лісі на південь від Bolesławiec (біля дороги Bolesławiec – Lwówek), перед військовим стрільбищем знаходився барак полонених — британських солдатів, зайнятих видобуванням і завантаженням гравію на автомобілі. Маємо ще один слід існування в нашому місті робочого загону, що складався з французьких солдатів. Вони мусили працювати тут або в селах поблизу Bolesławiec. Німці не встигли їх евакуювати, і після вступу радянських військ до нашого міста французькі солдати оселилися в будинку на розі Prusa і Karpecka (з боку подвір’я). Щоб їх не турбували, на вхідних дверях із боку подвір’я вони написали фарбою: «Тут проживають 17 французьких солдатів». Цей напис зафарбували через багато років після війни, під час першого ремонту кам’яниці. У липні 1945 року французи вирушили велосипедами до Франції.