Суботній передобідній час 25 вересня 1993 року надовго залишиться в пам’яті учасників незвичайної урочистості.Саме найпопулярніший у нашому місті підрозділ «Червоних беретів» був ушанований наданням права продовжувати традиції компанії «Commando».28 серпня 1942 року генерал Сікорський підписав наказ, у якому розпорядився сформувати компанію «Commando». Її включили до складу 10-th Inter Allied Commando як 6-th Troop. Вона налічувала 82 солдати й офіцери. Усі пройшли підготовку у знаменитому британському центрі командос в Аchnaccarry. 13 грудня 1943 року вона вступила в бій в Апеннінах Неаполітанських, а пізніше брала участь, зокрема, в обороні Pescopennataro та боях на нижній течії річки Garigliano.Після виведення з фронту й поповнення втрат у квітні 1944 року компанія перейшла під командування генерала Andersa, командувача II Корпусу PSZ. Під Monte Cassino вона заплатила рясну криваву данину. До 18 липня компанія втратила майже 80 відсотків особового складу.Після чергового виведення з фронту та поповнення втрат її перейменували на 2-й моторизований батальйон командос.Виняткову мужність і самопожертву польських командос було відзначено, зокрема, нагородженням солдатів одним Золотим і дев’ятнадцятьма срібними хрестами ордена «Virtuti Militari».На урочистість передачі традицій 25 вересня прибули п’ятдесят колишніх солдатів I Самостійної компанії «Commando» та 2-го батальйону моторизованих командос, які проживають у країні, Великій Британії, США, Канаді та ФРН.Зголосилося багато колишніх солдатів 62-ї компанії — як тих, хто нині служить у Війську Польському, так і пенсіонерів. Чималу групу становили харцери, які щодня співпрацюють із 62-ю компанією, а також молодь болеславецьких шкіл. Разом із начальством зі штабу Сілезького військового округу, гарнізону та представниками органів місцевого самоврядування міста особовий склад компанії спочатку взяв участь у святій месі, яку відслужив декан SOW ксьондз майор Waldemar Irek. Були присутні також близькі до сердець солдатів священники Wojciech Mroszczak (нещодавно призначений капітаном Війська Польського) та прелат Władysław Rączka. Основна частина урочистості відбулася на площі маршала Józefa Piłsudskiego. На почесній трибуні, зокрема, зайняли місця: начальник виховного відділу SOW полковник Roman Dąbrowski, начальник розвідувального відділу полковник Krzysztof Kajdas, командир гарнізону полковник Stanisław Chwojnicki, представник міністра національної оборони майор Tadeusz Krząstek, почесний голова I Самостійної компанії командос підполковник у відставці Stefan Zalewski, голова Асоціації командосів у Польщі капітан у відставці Andrzej Groelle. Заступник начальника секції Halifaksu в Англії Stanisław Wawrzyńczak і президент міста Józef Król.Після урочистих промов було зачитано постанову міністра національної оборони про перейняття традицій та передано прапор, привезений з Англії. Серед численних пам’яток, переданих болеславецькій компанії її командиру майору Ryszard Marciniec, цінним є срібний хрест ордена Virtuti Militari одного із солдатів.Урочистості додав виступ ансамблю пісні й танцю «Bolesławiec», вокальний номер Agnieszka Kubicz та показ ранкового стройового маршу військового оркестру, де тамбурмажором був старший прапорщик Jan Chojniacki. Солдати компанії, зі свого боку, продемонстрували частину своїх умінь під час ефектної висадки спеціальної групи з гелікоптера на дах кінотеатру «Forum», а потім спуску за допомогою канатів на площу та показу прийомів рукопашного бою. Велике враження на глядачів справили покази карате та парашутні стрибки. Старший прапорщик Adam Swiąder, прапорщик запасу Marek Sobczyk і старший сержант Ryszard Rzońca точно приземлилися перед трибуною.Після завершення урочистості, за оркестром, почесною вартою та прапороносцями, солдати пройшли вулицями міста до місця розташування. Там відбулася ще одна піднесена церемонія. Відкрили пам’ятник на честь польських командос, які загинули в Італійській кампанії в роки Другої світової війни. Було покладено вінки та квіти.Проведення цієї урочистості стало можливим завдяки доброзичливості полковника Mieczysław Rosiński, а також багатьох спонсорів і небайдужих людей, які бажали залишитися анонімними. Без підтримки цих людей важко уявити завершення такого чудового задуму — блискучого уроку патріотизму, завдяки якому можна було дізнатися ще одну сторінку історії польської зброї.