До компетенції ради та управи належали всі громадські справи, не закріплені за державною адміністрацією — староством. Рада діяла через свій президіум і комісії. У Болеславці існували постійні комісії: фінансово-бюджетна, освітня та комісія громадського контролю. Від 1948 року Міська народна рада мала структуру відділів. Це були відділи: загальний, фінансів і міського господарства, соціальний та технічний. Закон від 20 березня 1950 року ліквідував міські управи, передавши їхні повноваження президіям міських народних рад. В актах знайдемо чимало відомостей, що стосуються розвитку міста. Тут є переліки польських і німецьких назв вулиць. Цікаво, що багато вулиць згодом змінили польські назви. Є тут і переліки об’єднань, які існували в місті; наприклад, у 1946 році їх було вісімнадцять — від політичних партій, профспілок і Ліги жінок, «Caritas» до Об’єднання польських купців. Є також списки членів цих організацій.
4. Районне ліквідаційне управління, 1948–1951, 1 1 од. зб. Установа була створена 1 вересня 1945 року як Тимчасове державне управління, підпорядковане вищому керівництву у Свідниці. Завданням RUL були нагляд за післянімецьким майном і його охорона, а також стягнення орендної плати з приватних помешкань і торговельних підприємств. Якщо на початковому етапі воно виконувало свої статутні обов’язки, то разом із посиленням у країні сталінського терору та уподібненням держави до радянського зразка стало також частиною цієї системи. В актах містяться переліки післянімецького майна — промислових підприємств, а також невеликих ремісничих майстерень. Від 1950 року наступні переліки документують вилучення у приватних власників невеликих підприємств.
RUL також перебирало майно, вилучене за судовими вироками. У зв’язку з цим в актах знайдемо також вироки у політичних процесах, що стосувалися мешканців міста. Безперечно, останні є дуже неповними. Сам спосіб діяльності RUL залишав бажати кращого. Докази цього містяться у звітах управління. У конфіденційному звіті за 1945–1948 роки (складеному 1949 року) є характеристика двох перших керівників управління: ... Перший звіт, поданий заступником керівника, громадянином Вęglicki Mieczysław, про діяльність RUL від моменту його створення до зазначеної дати Повітова народна рада не прийняла, гостро критикуючи роботу колишніх керівників.
1. громадянина Burkiewicz, з яким було важко дійти згоди в будь-якій службовій справі.
2. громадянина Kościelski, якого майже ніколи не можна було застати в офісі; якщо він і працював, то перебував у стані повного алкогольного сп’яніння, цим цілковито підриваючи авторитет і поважність Ліквідаційного управління». (Фонд № 57, од. зб. 5, с. 13). У згаданому звіті також міститься чимало інформації про співпрацю з MO та UB, а також про особисті вигоди, які отримували керівники цих установ. Із протоколу від 5 квітня 1949 року дізнаємося про зловживання керівника UB у Болеславці Władysław Ciastoń, якого через це в середині 1948 року, ймовірно, перевели до UB у Вроцлаві. (Усі дані наведено за згаданим протоколом). В актах RUL фігурує нерухомість, передана Народній раді. Та, своєю чергою, передавала її різним установам. До сьогодні місцезнаходження деяких об’єктів бере свій початок у тих складних часах.
5. Повітовий уповноважений у справах земельного податку. 1947–1955, 55 од. зб. Завданням уповноваженого було стягнення земельного податку. Тому документи установи зацікавлять переважно економічних істориків. Тут є: плани роботи, протоколи інспекцій ґмін, протоколи зборів із солти́сами, документи про визначення розміру податку, а також значна кількість книг обліку земельного податку.
Джерельна база з історії регіону є значною. Архів у Любані не має документів, створених безпосередньо UB і MO, а також партіями та релігійними об’єднаннями. Ці установи мають власні архіви, виокремлені з державної архівної служби. Акти Державного управління репатріації в Болеславці зберігаються в Державному архіві у Вроцлаві. Акти PZPR за 1975–1989 роки саме впорядковуються, і їх буде надано для користування в Державному архіві в Єлень-Ґурі.
У наступній частині публікації я займуся представленням архівних матеріалів за 1950–1975 роки. Під час опрацювання актів Міської народної ради та міської управи я скористався вступом до опису цього фонду, укладеним пані Danuta Margas.