У квітні та травні Болеславецький осередок культури організував успішні заходи під назвою «Для друзів граємо і співаємо». Учасники цих заходів бурхливими оплесками вітали, зокрема, енергійного й життєрадісного скрипаля, який бравурно виконував «Чардаш» Монті та «Куяв’як» Венявського.
Посвячені знають Юзефа Карповича, але всім іншим варто ближче познайомитися з цією постаттю. Йому 75 років, але на свій вік він не виглядає і минулих років не соромиться. Його енергії, завзяттю, а особливо мистецькому запалу та вмінням міг би позаздрити не один молодий чоловік: він співає в церковному хорі, грає в капелі ансамблю пісні й танцю «Болеславець» (раніше грав у капелі «Ютшенка»), а останнім часом «підсилює» дворову капелу «Болусі». Грає з хлоп’ячих років, а талант і любов до музики успадкував від батька та діда. Походить зі Східних кресів, що, безперечно, вплинуло на його вдачу, товариськість і сердечність. Чудово розповідає анекдоти, додаючи до них східний акцент, родом із Новогрудка. Старші мешканці Болеславця можуть пам’ятати Юзека Карповича як таксиста, адже він працював і за цією професією. Під час війни був солдатом: не раз концертував під кулями на величезній території між Бугом і Рейном. Є активістом Клубу ветеранів війни.
Він каже: «Мої любі! Жити одним хлібом — замало. Тож раджу — співай і грай, Бог подарує тобі щастя!» Увесь Карпович!