«...Людина повинна мати багато мужності, щоб не зламатися. 19 травня 1941 року мене забрали до гестапо на допит. Допит — це жахливо. Мене закували в кайдани, ноги зв’язали товстою мотузкою, поклали мене на стіл, а тоді п’ятеро гестапівців почали мене бити.
Коли я почала кричати, вони заткнули мені рот светром...»
Це фрагмент щоденника організаторки освіти на території Болеславця Стефанії Тайхерт, яка народилася рівно сто років тому, 15 липня 1993 року, а померла в Болеславці 20 листопада 1975 року.
Щоденник-хроніку ми друкуватимемо частинами після канікул.