Багато об’єктів, що існували в Болеславці до війни, не збереглися до наших часів. Якщо не брати до уваги лише частково збережене Старе місто, можна згадати, зокрема: зоологічний сад, класицистичний маєток із критим стрільбищем, кілька фонтанів, пам’ятників і садів. Серед них ми також знаходимо Queckbrun, тобто вічно живе джерело, відоме по всій Сілезії. Спочатку воно розташовувалося за межами міста, але разом із розростанням Болеславця увійшло до його складу. Воно знаходилося біля нинішньої вулиці K. Miarki, навпроти школи № 3, і нині впізнається за залишками басейну неподалік ресторану "Kasztelańska".
Перша згадка про джерело з’являється з нагоди перебування біля нього чеського короля Фердинанда у 1538 році. За кілька десятиліть воно здобуло славу в усьому регіоні; у 1598 році в Згожельці виходить перша історія джерела, написана Мельхіором Герлахом, редактором із Будишина: "Опис джерела Queckbrun поблизу Болеславця, урочиста пісня". Автор виокремлює кілька деталей, що стосуються розташування, властивостей, будови та якості води. Він описує канал, підземний резервуар, три млини, зрошення садів і луків, а також гігієнічні процедури.
Як бачимо, джерело справді було необхідним для життя міста, розташування якого, ймовірно, безпосередньо пов’язане з місцем водозабору. Вода, набрана з джерела, мала чудодійну дію, що було причиною численних паломництв із Саксонії та Сілезії. Струмінь мав брати початок із водоносної жили, що проходила крізь гравійно-мулкий ґрунт, а потім вириватися зі скелі великим і глибоким потоком. Його потужності вистачало для наповнення 46 рибних ставків, 9 резервуарів для накопичення води для населення, приведення в дію 3 млинів, а також зрошення полів і луків.
Для мешканців Болеславця ця вода була повсякденним напоєм, тим більше що мала лікувальні властивості.
Про Queckbrun писав сам Мартін Опіц, а окремий твір видав у Легниці 1662 року інший болеславецький поет Себастьян Алішер; у ньому він також представив докладну історію міста. Варто звернути особливу увагу на зв’язок міста з джерелом. Рельєф створював ідеальні умови для розвитку міста. Проблеми, пов’язані з дотриманням особистої гігієни та відведенням стічних вод, розв’язувалися завдяки різниці рівнів між водозабором, містом і річкою Бубр. Джерело знаходилося на висоті 205 м над рівнем моря, лікарня — 191 м, ринок — 189 м, а русло річки — 170 м над рівнем моря. Чітко видно, що вода, набрана з джерела, могла стікати самопливом, і не потрібно було використовувати насоси, журавлі чи інші пристрої. Наскільки це важливо для кожного міста, не потрібно нікого переконувати.
Сьогодні цього життєдайного джерела вже немає, але, проходячи вулицею K. Miarki, звернімо увагу на невеликий майданчик, де кількасот років тому було одне з найвідоміших і найзначущіших місць нашого міста.