Початкові невдачі французів у Болеславці та залишення міста сталися через непорозуміння. Маршал Ней одразу після битви під Томашовом і Вільчим Ласом отримав наказ прибути до ставки імператора. Ней необачно зрозумів наказ: що має вирушити з усім корпусом, що й зробив. 20-тисячний корпус генерала Мармона був надто слабким, щоб утримати Болеславець. Так 21 серпня 1813 року російські війська генерала Осна фон Заккена, за словами хроніста, «щільною масою кинулися на місто», щоб захопити стратегічно важливі мости через Бобер. Тоді річка була повноводною, і перейти її вбрід було неможливо.
Тим часом доля кампанії остаточно мала вирішитися під Львувеком, де зійшлися головні сили імператора та пруссаків. У момент, коли російські війська «кинулися» на Болеславець, Наполеон нищівно розбив прусські війська фельдмаршала Блюхера та генерала Йорка. Ці війська дивом уникнули цілковитої поразки, зумівши відступити на схід. Наполеон мав намір переслідувати їх, щоб остаточно розбити, а згодом розправитися з російськими військами. До Наполеона надійшла звістка, що 180-тисячна австрійська армія під командуванням генерала Шварценберга марширує на Саксонію, а генерали Ю. Понятовський і Г. Домбровський не утримують... Тож імператор залишає в районі Львувека близько 100 тисяч своїх військ, а з рештою, чисельністю 200 тисяч, швидким маршем рушає до Саксонії, щоб підтримати польських генералів. Французькими військами в Сілезії командує залишений імператором маршал Макдональд. У Болеславці точаться запеклі бої. Французи контратакують і вибивають із міста російські війська. На сучасній вулиці Пруса, якою проходив маршрут до мосту, їм ледь не вдалося взяти в полон російського генерала Остена фон Заккена. Вулиці й будинки переходять із рук у руки, у багатьох місцях точиться рукопашний бій. Жертв багато. Французи поволі відтісняють російські війська, які відходять за місто, на лінію струмка та боліт біля сіл Годнув — Крушин — Свєборавіце. Тут вони закріплюються в обороні.
Французькі піхота й кавалерія 21 серпня непомітно переправляються через Бобер біля села Łąka і зненацька атакують російські війська в районі трьох згаданих сіл. Запеклий бій триває багато годин. Російські підрозділи були розбиті, рештки відступили на схід. Свідченням бою є братська могила російських солдатів із колоною-обеліском, увінчаною двораменним православним хрестом, і написом німецькою мовою: «Слава російським солдатам, які своїм життям (втраченим) принесли Німеччині свободу» — ознака того, що пам’ятник встановили німці. Могила розташована на дамбі, біля боліт у південно-східному напрямку, приблизно за 200 м від будівлі школи в Крушині. Другий пам’ятник стоїть біля шосе, поруч зі школою в Крушині. На пам’ятнику є напис, також німецькою мовою: «Хороброму російському гусару НАТАЛОШКА встановив його полковник фон Ройтер — загинув 21 серпня 1813 р.». Легенда розповідає, що цей гусар під час багнетного бою прикрив своїм тілом командира і так загинув сам. Обидва пам’ятники кілька разів відновлювали повітові органи влади в період ПНР.
Росіяни підтягують до Болеславця свіжі сили. Точаться бої за місто. Французи змушені віддати Болеславець, але перед відступом підпалюють великі склади із запасами. Французи знають, що не зможуть перейти Бобер убрід, тому знову точиться запеклий бій за утримання сучасної вулиці Пруса та доріг, що ведуть до мостів, якими відходять розбиті французькі підрозділи. Французів підтримує вогонь гармат і рушниць із укріплень, споруджених навколо церковки на пагорбі за мостом. Лише багнетна атака російського батальйону в районі мостів призводить до відбиття мостів у французів. Французи відступають дорогою в напрямку Бжежніка. Раптовий удар французьких піхотинців із лісу зупиняє натиск росіян. Проте долю битви за Болеславець було вирішено 31 серпня, тобто на десятий день боїв за місто.
Російські війська в боях за Болеславець втратили близько 400 солдатів, зокрема приблизно 10 офіцерів. Поранених, мабуть, було значно більше. Скільки втратили французи — німецькі хроніки не повідомляють. Так завжди буває: рахунок ведуть переможці. Немає також могил переможених. Відомо лише, що росіяни взяли в полон близько 4000 французів, зокрема одного генерала. Барельєф, висічений у пісковику на східному фасаді болеславецької ратуші, зображує взяття в полон французького генерала, який віддає шаблю.
Наступного дня, 1 вересня, лінія фронту встановилася на Лужицькій Нисі. Наполеонівські війська під час літньої кампанії в Саксонській війні втратили близько 10 тисяч убитими. 20 тисяч полонених було взято в неволю.
Польські підрозділи в битві в Болеславці та під містом у літній кампанії участі не брали. Вони були поруч із «богом війни» в Саксонії й там кровопролитно билися. Раніше вони перебували в Болеславці та його околицях — під час весняно-літніх боїв. Згодом вирушили за імператором. Полк шволежерів бився під Львувеком.
У час, коли точилися кровопролитні бої за Болеславець, Наполеон під Дрезденом 26 і 27 серпня розбив австрійську армію, яку підтримували російські та прусські війська. Це була вже остання перемога «бога війни». У цій перемозі хоробро проявили себе польські шволежери Імператорської гвардії, а також корпус генерала Ю. Понятовського та дивізія генерала Г. Домбровського.
Кілька тижнів потому, 16–17 жовтня, під Лейпцигом і в самому Лейпцигу відбудеться Битва народів за участю польських військ, які раніше брали участь у кампанії в Сілезії. Лише капітан Юзеф Залуський за наказом Наполеона відвів усі багатонаціональні гвардійські полки Імператорської гвардії, щоб створити мобілізаційні осередки армії.
У Битві народів імператор французів втратив близько 70 тисяч солдатів, зокрема приблизно 30 тисяч полонених. Поляки втратили близько 7 тисяч убитих і поранених, а також приблизно 3 тисячі полонених. Загинув генерал князь Юзеф Понятовський, призначений під час битви маршалом Франції. Він нібито сказав генералу Вєльгорському такі слова: «Можемо і мусимо дотримуватися девізу: можна втратити все, крім честі». Ці слова, які іноді повторюють в іншій версії, увійшли до легенди та численних праць.
А потім понад століття було тихо й глухо щодо польської зброї на болеславецькій землі....