Метою лікування, спрямованого на зниження рівня холестерину та жирів, має бути досягнення граничних значень (порогових — 200 мг/дл) зазначених показників. Після нормалізації рівня холестерину в сироватці крові контрольні дослідження протягом першого року проводять 4 рази, а в наступні роки — 2 рази на рік. Лікування підвищеного рівня холестерину завжди починають із дієтотерапії. Дієта має основоположне значення. Правильно підібрана дієта може бути дуже позитивним чинником для збереження здоров’я. І навпаки: неправильна може дуже зашкодити.
Основну роль у розвитку атеросклерозу відіграють вільні радикали, що утворюються всередині організму або надходять ззовні. Вільні радикали шкідливо діють на клітини, нуклеїнові кислоти, ферментативні процеси, спричиняють деградацію колагену, пошкодження клітинних мембран, порушення синтезу простацикліну. Захистом організму від вільних радикалів є антиоксиданти («поглиначі» вільних радикалів). Під час приготування їжі слід звертати увагу на кілька важливих моментів. Страви потрібно варити у воді та на парі, запікати у фользі, на грилі, у мікрохвильовій печі тощо.
Рекомендується значно обмежити смаження (особливо несприятливим є смаження на оліях, багатих на поліненасичені жирні кислоти, наприклад пальмовій або кокосовій). Натомість придатні олії з високим вмістом мононенасичених жирних кислот, наприклад оливкова або ріпакова з низьким вмістом ерукової кислоти. Виключаються з раціону продукти, які смажили багаторазово, такі як картопля фрі та пончики. Також слід відмовитися від жирів із м’ясних відварів і супів (бульйонів).
Практичні рекомендації щодо лікування:
1. уникати продуктів, які надходять ззовні та містять радикали, або таких, під час технологічної обробки яких утворюються радикали (наприклад, тваринні та деякі рослинні жири, лікарські засоби — антибіотики, антрацикліни, канцерогени, сигарети).
2. Пропагувати правильне, здорове харчування, тобто дієтотерапію на основі добового раціону приблизно на 2000 ккал, обмеження споживання ненасичених жирів до 10% у дієті I ступеня та понад 7% у дієті II ступеня (рослинні жири бажано вживати у сирому вигляді). Рекомендується вживати харчові волокна, тобто хліб із цільного борошна, хліб ґрахам, гречану крупу, вівсяні пластівці, квасолю, сочевицю тощо. Велика кількість фруктів, збільшене споживання риби.
3. Доповнювати харчування природними антиоксидантами, такими як вітаміни C, E, A (риб’ячий жир), а також мікроелементами, тобто магнієм, селеном, міддю, цинком.
4. Регулярно займатися фізичними вправами та зменшити надмірну вагу.
5. Зменшити стрес, оскільки понад 75% холестерину утворюється в печінці під впливом адреналіну.
Якщо за допомогою дієти не вдається досягти бажаного рівня холестерину, розпочинають фармакологічне лікування. Стратегія фармакологічного лікування належить до компетенції лікаря та потребує точного підбору препарату й сумлінної співпраці пацієнта. Розрізняють препарати першої лінії:
- іонообмінні смоли, наприклад холестирамін і колестипол,
- інгібітори редуктази HMG-CoA, наприклад ловастатин (Mevacor), симвастатин (Zocor) і правастатин,
- нікотинова кислота. Препарати другої лінії
- похідні фібринової кислоти (клофібрат, Lipomid, bezamidin, Lipanthyl) мають переважно допоміжну дію.
Нагадую, що лікування фармакологічними засобами спрямоване на досягнення порогових значень. Відомо, що низький вміст холестерину в організмі пов’язаний із підвищеною захворюваністю на злоякісні новоутворення. Отже, холестерин є дуже потрібною сполукою для обмінних процесів в організмі, а надмірне його зниження є небажаним. Пам’ятайте про природні антиоксиданти (вітаміни A, E, C) під час лікування підвищеного рівня холестерину, а також у разі загрози онкологічних захворювань.