У наступних битвах під Будзишином, Лютценом і під Райхенбахом імператор розбиває ворожі війська. Сам зі шпагою веде полки на штурм. Втрати величезні: з обох боків — кілька десятків тисяч убитих і поранених.Польські шволежери постійно були при імператорі. Але він використав їх лише в битві, що відбулася 22 травня під Райхенбахом поблизу Будзишина. Шволежери кілька разів атакували, з люттю, як завжди. Багато хто загинув і багато було поранено, серед них — двоє командирів ескадронів: D. Chłapowski та J. Załuski. Цей же капітан Załuski, автор опису маршу шволежерів за фуражем, у спогадах розповідає про зустріч із серболужичанами, про існування яких він досі не чув: "...яких називають венедами, які майже не розмовляють німецькою. Прусські та російські війська запам’яталися серболужичанам як грабіжники й жорстокі люди..." Наполеон же, заставши Будзишин, пограбований пруссаками та росіянами, виділив зі своєї кишені значну суму на відбудову й допомогу "цій нещасній жертві запалу пруссаків і росіян".У другій половині травня до Bolesławiec із заходу наближався гуркіт гармат. Тягнулися російські, німецькі обози та розбиті в Лужицях прусські й російські війська. Російські війська відступали далеко на схід, під Вроцлав, а прусські — під Валбжих, поблизу кордону з Австрією, яка будь-якого дня мала завдати удару по наполеонівських військах. (Так і сталося, і це визначило поразку французів у Саксонській війні.) Дорога на всю Нижню Сілезію була відкрита перед Наполеоном. Після сутички 24 травня Наполеон займає Bolesławiec, 27 травня — Легницю, а 30 травня — Сьроду-Шльонську. В усіх цих містах імператор зупиняється. Постійно при ньому перебуває польський полк шволежерів під командуванням генерала Wincenty Krasiński. Прусські війська розкладаються, багато хто дезертирує, вони не вірять, що Наполеона можна перемогти...Шволежери (Chłapowski та Załuski) напишуть у спогадах, що мріяли й вірили: від Бобру та Одри вони рушать до Вісли. Їх надихала думка "повернення Польського королівства". Сілезці з берегів Бобру та Одри тепло їх вітали, запевняючи, що "вони не німці, а тим більше не пруссаки (...) і що приєднання їхніх земель до Польщі було б у всіх відношеннях вигідним..."Майор Dezydery Chłapowski напише у спогадах про Wykroty та Bolesławiec, де він квартирував у травні 1813 року.(далі буде)