Реакція людини у складних ситуаціях значною мірою залежить від структури, інтенсивності та тривалості стресового чинника. Найчастіше запускаються неусвідомлені, звичні способи поведінки, що зменшують неприємне емоційне напруження, переважно тривожне, з метою поліпшення або збереження хорошої самооцінки.
Природні захисні механізми особистості у більшості випадків не прагнуть до повного розуміння та розв’язання проблеми. Вони є своєрідним самообманом. До таких механізмів можна зарахувати, наприклад: раціоналізацію, проєкцію, витіснення, придушення, ідентифікацію, фантазування, удавані реакції.
Емоції, пов’язані з переживанням стресових ситуацій, привносять у життя людини значний енергетичний потенціал. Спричинена цим станом дезінтеграція може бути позитивною або негативною. Негативна призводить до страждання та хвороби. Позитивна, попри тимчасово знижений настрій, мобілізує до боротьби з наявними труднощами, зрештою даючи змогу набути не лише здатності переносити стрес, а й раціонально, об’єктивно, а часто й творчо розв’язувати проблеми. Внутрішні структури особистості, зруйновані стресовим чинником, використовуються як матеріал для побудови нових, кращих цінностей. Адаптаційна здатність удосконалюється. Найкраще такого стану досягати шляхом компенсації, гіперкомпенсації або навіть сублімації.
Окреме дискусійне питання становлять надцінні ідеї. Компенсація полягає в досягненні успіху в певній сфері, до якої, наприклад, є більші здібності, і в такий спосіб у вирівнюванні (компенсуванні) невдач в іншій діяльності.
Гіперкомпенсація виражається в досягненні успіху в такій сфері, яка до цього приносила поразки й була джерелом неприємних переживань.
Сублімація дає змогу частково й опосередковано задовольнити прагнення, мотиви якого не схвалюються або яке неможливо здійснити. Наприклад: незадоволені почуття, сексуальний потяг підносяться (сублімуються) через літературну, живописну чи іншу вищу форму творчості, прийнятну для суспільства.
Однак не кожному дано силу, сміливість, терпіння та можливість логічної, ефективної компенсації.
Має існувати сильна мотивація для того, щоб бути здоровими й нормально функціонувати, бажання зміцнити внутрішнє «я», повірити у власні можливості, а також наполегливість і терпіння у застосуванні відповідних, науково розроблених релаксаційно-концентраційних вправ. В інших випадках краще скористатися порадою фахівця-психотерапевта, психолога або психіатра.