Читачка Stefania Wójcik, розмірковуючи над питаннями назв вулиць, пише, зокрема:
«досі ніхто ніколи не згадував про одну, ту, що на околиці міста, де панують вічні тиша й спокій. Це огидна назва — вул. Śluzowa. Невже «всі разом» не мають права мати свою вулицю в нашому місті — вул. Cmentarna?»
У справі назв вулиць написала також наша читачка Zofia Matyjewicz, представивши власний варіант назв кількох вулиць.
З огляду на те, що 22 грудня депутати міської ради вже ухвалили рішення про зміни назв окремих вулиць, ця справа, мабуть, надовго втратила актуальність. Шкода лише, як зауважує наш читач, підписаний ініціалами R. K., що міська влада «не дала людям часу подати різні пропозиції та провести публічні дебати. Після так званого порушення цієї теми на Telewizja Lokalna та в «Głosie Bolesławca» поспішно ухвалили Постанову, ніби це була для міста найнагальніша справа. Навіщо ж тоді було звертатися до людей?»
«Читач» (так підписав свого анонімного листа) пише:
«....Це чудово, що є люди, які можуть підтримувати певну діяльність нашого міста, хоча я не переконаний, що ці гроші служитимуть нашому місту. Було б добре, якби «Głos Bolesławca» повідомив, на які цілі їх було призначено...»
Про те, на які цілі було спрямовано гроші, отримані від внесків прихильників, ми написали всім членам-прихильникам і спонсорам у листах із новорічними побажаннями. Насамперед за зібрані кошти з травня минулого року видавався «Głos Bolesławca», а також було збагачено ринок сувенірної продукції перевиданими папками з графікою художника M. Żołądź (одна з графічних робіт навіть потрапила до рук Папи).
Наприкінці року вдалося видати художній календар на 1993 рік.
Користуючись нагодою, нагадуємо, що Towarzystwo Miłośników Bolesławca не отримувало жодних дотацій і реалізовувало свої статутні цілі виключно за рахунок внесків і пожертв. Що стосується витрат, пов’язаних із виданням «Głosu Bolesławca», то щомісяця вони становлять від 8 до 12 мільйонів злотих, залежно від кількості сторінок (у середньому одна сторінка коштує 1 млн злотих — тому кілька номерів були «худими», восьмисторінковими; на більшу кількість сторінок у конкретному місяці нам просто не вистачало коштів).
За промоційного накладу 2 500 примірників продаж навіть усіх екземплярів не покриває витрат на видання газети. Дефіцит іноді компенсувала реклама. Чи служить «Głos Bolesławca» місту і чи потрібне місту таке видання? До війни (коли Bolesławiec налічував половину нинішньої кількості мешканців міста) у цьому місті виходили три періодичні видання, зокрема одна щоденна газета. Сьогодні майже всі міста й містечка мають свої місцеві видання, то чому ж ставити під сумнів потребу існування такого засобу інформації та комунікації в нашому місті?