Різдво та новорічні безумства вже позаду. У всьому світі, а також у багатьох містах Польщі різдвяно-новорічний період вирізняється на вулицях казковою атмосферою, фантастичністю декорацій, музичними та світловими ефектами тощо.
Мені здавалося, що після візитів «на Захід» (наприклад, до Siegburg) представників міста хтось захоче перенести на наш ґрунт хоч якусь частинку іншого світу. Ба більше, у Siegburg (а раніше, здається, і в так званому ширшому світі) побував, зокрема, пан голова Stowarzyszenie Kupców Bolesławieckich.
Можна було очікувати, що цього року, маючи статутні та фінансові можливості, він заохотить наших торговців, наприклад, конкурсом на ефектну різдвяну вітрину, декорацію чи барвистий торговельний ярмарок, щоб наші показали, що ми все-таки варті співпраці із західними торговцями і що до цієї Європи ми теж (хоч, можливо, і навкарачки) прямуємо.
Однак цього не сталося. Замість декоративності та феєрії вогнів ми мали на ринковій площі бідну, мов віфлеємська стайня, ялинку, розрите Старе місто й темні вулиці. Це був подарунок від міста. Натомість подарунком Stowarzyszenie стали плакати, що заклеювали вітрини (замість декорацій), виконані в поганому смаку та з текстом, що вводив в оману, які починалися словами: «З нагоди свят купуйте дешевше, шановний пане клієнте з Bolesławiec».
Що ж, іноді легше виконати спритний популістський маневр, ніж зробити щось відповідне часові...
Святковий, а власне й передсвятковий та післясвятковий, настрій дуже гучно підкреслювали діти. Обдаровані багатими й люблячими батьками вибуховими подарунками, від раннього ранку до пізньої ночі, незалежно від місця та календарного часу, вони без упину запускали петарди. Нічого, що хтось у якійсь квартирі міг хворіти на серце або хотів поспати після важкого дня.
Петарди вибухали з гуркотом, який нічна тиша лише посилювала, а батьки любителів петард, задоволені собою та своїми дітьми, дивилися супутникове телебачення. Так само й пан дільничний не бачив у цій гучній забаві нічого недоречного — навіть тоді, коли на вулиці Starzyńskiego дитина, налякана петардою, кинутою під ноги, впала обличчям на бетон, вибивши зуби й поранивши обличчя.
Що ще було гідне згадки у святковий період? Чимало брудних, навіть не вимитих до свят сходових кліток. Подарунок адміністрацій SM та MZGM. Шкода, що хоча б у передсвятковий період відповідальних за прибирання не було зроблено уважнішими до питань гігієни, порядку та чистоти. Вкотре частину мешканців було «принижено» (як слушно писав хтось до «Głosu Bolesławca») і знехтувано нею через нечепур та тих, хто над ними.
Може, хтось із депутатів усе-таки порушив би питання чистоти на якійсь сесії. Бо до керівників SM і MZGM голос народу чомусь не доходить. Тема, мабуть, не менш важлива, ніж віховий стовп до Європи. Тим більше що цивілізована Європа неохоче впускає нечепур.
І наразі це все.
Бувайте! (Bolesławiec вітає село — або навпаки).
Сумний післясвятковий фейлетон. Сіро й похмуро
Архівний запис — Głos Bolesławca.