Кожен мешканець Bolesławiec покаже, де розташована Замкова площа, але чому цей куточок міста має таку назву, вже мало хто може відповісти.
Нині тут розташовані костел Матері Божої Неустанної Помочі та парафіяльний будинок. Лише небагато мешканців пам’ятають, що ще не так давно тут стояв зруйнований війною храм протестантів. Він був споруджений у XVIII столітті в стилі пізнього бароко на руїнах колишнього князівського замку.
Відомостей про замок небагато. Відомо, що він був резиденцією каштеляна і постав десь на початку XIII століття. Першим історично підтвердженим каштеляном був Nankier, згаданий у документі 1245 року. У XIV столітті замок став резиденцією війта. Відтоді хроністи відзначали численні конфлікти між містом і війтом. Вони виникали через користування замковими угіддями, де міщанам було заборонено рубати деревину, збирати хмиз, ловити рибу та полювати. Відносини, мабуть, були дуже напруженими, якщо 1504 року король дозволив збудувати мур із брамою та підйомним мостом, який відділяв замок від міста.
Кінець конфліктам поклав викуп міщанами лену та самого замку 1620 року за досить помірну суму — 10 тисяч талерів. Спочатку в покинутій споруді зустрічалися переслідувані протестанти. Тридцятилітня війна не сприяла жодним діям міщан, а пожежа 1642 року знищила весь замок. Руїни стояли пусткою, а камінь із них добували для будівельних потреб на території міста. 1752 року об’єкт передали протестантській громаді для очищення території та будівництва храму. Під час копання фундаментів знесли непотрібні для нової споруди замкові мури й, на жаль, не склали жодного опису наявного стану.
До знищення замок був оборонною спорудою, укріпленою мурами, посиленими у XVI столітті, а також ставками, які омивали його з трьох боків; від міста його відділяв рів. Забудова мала форму підкови, з південного боку прилягала до оборонного муру й була відкритою на північ. Перший, наземний поверх використовували для господарських потреб. На першому поверсі східного та південного крил містилися житлові покої. Ці приміщення вирізнялися своєрідною пишністю, адже тут зупинялися найвизначніші гості, які проїжджали через Bolesławiec. Хроністи зазначали, що стіни вкривали багаті розписи, найпрекраснішим із яких мало бути зображення битви під Могачем, де загинув родич фундатора твору.
Нині від замку залишилися лише сліди у вигляді фрагмента муру між вулицею Kubika та Замковою площею, з видимими двома замурованими вікнами колишньої житлової частини. Проведені в міжвоєнний період інсталяційні роботи на території євангельського костелу ще раз підтвердили існування фундаментів замкових споруд.
Євангельський храм, зруйнований війною, перейшла католицька парафія та відновила його.
Завдяки зусиллям парафіян було також відновлено будинок пастора XVIII століття, нині — парафіяльний будинок. Уся забудова Замкової площі разом із фрагментом оборонних мурів, оживлених групою зелених насаджень, утворює мальовничий куточок міста.