У неділю, 22 листопада, у залі «Forum» протягом 6 годин тривала акція під гаслом «Допоможімо дітям Боснії». Її організували Bolesławiecki Ośrodek Kultury спільно з Gminnymi Ośrodkami Kultury i Sportu у Bolesławiec і Nowogrodziec, за співпраці з територіальним осередком Polskiego Czerwonego Krzyża у Bolesławiec.
Адже жоден інший регіон не є настільки придатним для такого роду починання, як територія, де оселилися репатріанти з Югославії.
Заходи було поділено на три етапи:
1. ПІДГОТОВКА ЗАХОДУ (пошук меценатів, інформування про починання, підготовка сценарію),
2. ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДУ (організація ярмарку домашньої випічки, напоїв і кондитерських виробів, наданих меценатами, тощо,
- проведення лотереї з призами, які не обов’язково підходили як подарунки для боснійських дітей, наприклад тостер або комплект столового посуду;
- продаж подарунків, наданих приватними меценатами (наприклад, спортивних костюмів або курток, виставлених на продаж за символічною ціною як подарунки для біженців із візитівкою дарувальника);
- фотосервіс (можливість швидко й недорого зробити портрет),
- концерт гуртів, які представляли фольклор колишньої Югославії (гурти з Ocice, Brzeźnik, родина Herbutów із Tomisław, Milikowianki та Gościszowiainki виступили безкоштовно, а дохід від продажу квитків призначили дітям Боснії);
- скарбничка та збір пожертв, що працювали вже від ранкового кіносеансу.
3. ПЕРЕДАЧА ПОДАРУНКІВ і коштів на цілі акції (організація транспорту, розроблення форми передачі). Я навмисно представила деталі акції, щоб пояснити її опонентам або людям, байдужим до її результатів, що вийти в неділю по обіді з дому й придбати вхідний квиток або лотерейний квиток — це не надто великий зусиль. На жаль, у Bolesławiec, місті, особливо пов’язаному з Боснією, цього дня з усіх перелічених заходів зібрали 9 мільйонів злотих (а ми очікували суму вдвічі більшу).
Натомість слід із вдячністю згадати власників переважно магазинів, а також гуртових підприємств і приватних осіб, від яких надійшло багато зимового одягу, взуття, іграшок, білизни та шкільного приладдя на суму 65 мільйонів злотих.
Підсумовуючи все починання, я хотіла від імені організаторів подякувати всім, хто зрозумів потребу допомогти беззахисним жертвам громадянської війни в країні, яку вони вважали дружньою. Вважаю також, що слід присоромити всіх, для кого 15 тисяч, можливо, не є завеликою ціною за квиток на багатогодинний концерт, але хто надає перевагу зручному кріслу перед телевізором, де саме можна дивитися на жахіття громадянської війни.
Щиро вітаю вас і бажаю, щоб нам — полякам — ніколи не була потрібна така допомога.