(У попередньому випуску «Głosu» ми опублікували першу частину коментаря до результатів опитування щодо торгівлі. Сьогодні — продовження).
Що стосується оцінок уже не «структури пропозиції», а способу функціонування торгівлі в Болеславці, то сумарна оцінка опитаних також викликає занепокоєння: 80 відсотків не отримують задоволення від здійснення покупок, 15 відсотків — лише «певною мірою», а 5 відсотків не мають щодо цього думки.
Придбання привабливого товару й надалі асоціюється із зусиллями, принаймні якщо не хочеться платити завищену ціну. Негативні оцінки функціонування торгівлі в Болеславці випливають із її зовнішньої структури, що характеризується надмірною роздрібненістю та відсутністю великих торговельних магазинів (мегамаркетів).
Мабуть, однією з причин сприйняття торгівлі як недосконалої є те, що торговці ще не зовсім позбулися звичок, сформованих у часи розносної та виїзної торгівлі: вони не виявляють економічного чуття — радше прагнуть отримати прибуток з одиниці товару, а не завдяки інтенсивності обороту. Торговцям іще бракує ініціативи та гнучкості у підході до потреб споживачів. Додаймо, що заклади кооперативної торгівлі були оцінені як найкращі та динамічніші, що може підтверджувати тезу про звички та їхню роль. Але й тут нікого не вражають естетика та винахідливість експозиції.
Більшість магазинів Болеславця — це тісні комірчини, нашвидкуруч пристосовані для ведення торговельної діяльності. Більші магазини, натомість, непривітні, їм бракує облаштування простору, а попри велику кількість різнокольорових товарів вони дихають сірістю, більше нагадуючи оптовий склад, ніж сучасний магазин. Звичайно, за відсутністю можливостей розвитку торгівлі в Болеславці стоять макроекономічні явища: рецесія, висока відсоткова ставка, висока орендна плата тощо, але як найпростіший емпіричний факт ми мусимо прийняти те, що в Болеславці рівень цін є найвищим в околиці, якщо не одним із найвищих у країні.
Факт високих цін можна пояснити тезою, що недосконала структура торгівлі та неадекватна пропозиція є суттю цього явища, адже рецесія та висока відсоткова ставка однакові в усій країні, а проте ціни дещо нижчі.
Пояснімо ці залежності на прикладі споживачів із сімей із доходом до 1 млн злотих на одну особу. Саме вони значною мірою формують попит, і їхня поведінка неабияк формує ринок. Якщо ці споживачі не знайдуть простих і дешевих товарів, вони будуть змушені обмежити споживання більш ексклюзивних і дорогих товарів або повністю від них відмовитися. У результаті оборот стає меншим, а власник магазину компенсує втрати, що виникли через падіння обороту, вищими націнками на інші товари. Ціни зростають, інтенсивність обороту капіталу знову зменшується, власник змушений знову підвищити націнки... Механізм запускається знову, і дедалі більше товарів та людей потрапляють у його шестерні.
Той, хто захоче й зуміє вирватися з цього ірраціонального механізму, безсумнівно, сприятиме подоланню цього занепаду, водночас отримуючи власну вигоду.
(Опитування та аналіз були підготовлені в Бюро маркетингу та аналізу ринків K. Pachuty. Bolesławiec, вул. Piastów, 22/4, тел. 86-24).