(РОЗМОВА З КЕРІВНИКОМ «CERAMIKA ARTYSTYCZNA», МАГІСТРОМ ІНЖЕНЕРОМ КАРОЛЕМ СТАСІКОМ).
— До вигляду фабричних цехів, зведених компанією «Modernbud» на вул. Kościuszki, ми вже встигли звикнути. Знаємо також, що ці будівлі є місцем розташування Кооперативу художніх ремесел «Ceramika Artystyczna», який колись містився на вул. Polna. Однак ми мало знаємо про те, що нині відбувається в цих нових цехах, тобто як почувається наш «візитний» завод, вироби якого були відомі по всій Європі.
— Тепер вони відомі не менше. Про це свідчить повний пакет замовлень до середини наступного року та значно збільшений обсяг продажів (порівняно з другим кварталом він навіть подвоївся). Наші вироби надходять на ринки Сполучених Штатів, Англії, Бельгії, Данії та Нідерландів. Від 70 до 80 відсотків нашої продукції призначено на експорт. Крім того, щодня біля нашого заводського магазину зупиняються автомобілі з реєстраційними номерами різних країн, переважно німецькими.
— Що нині «виходить» із цехів «Ceramika Artystyczna»?
— Ми звертаємося до традиційних зразків відомої в Європі болеславецької кераміки, так званої штампованої, але з новими польськими акцентами та із застосуванням сучаснішої технології. Художній нагляд за виробами здійснює відомий у місті та країні художник, магістр Броніслав Воланін. Наші вироби різноманітні, а покупці охоче купують штамповані кавові й столові сервізи у темно-синьо-зелено-коричневій гамі, вази, глечики та свічники. Саме пан Воланін багато років тому запровадив ці традиційні зразки у виробництво, і вони стали основним джерелом фінансового успіху підприємства.
— Жителі Болеславця кажуть, що вироби колишньої «Cepelia» надто дорогі…
— Ціна залежить від попиту. Наші вироби потрапляють до ексклюзивних магазинів, наприклад HEAL у Лондоні, який визначає напрями моди та дизайну, а там високі ціни є природним явищем. У нашому магазині, однак, можна дешевше придбати вироби нижчого ґатунку.
— Як пан оцінює «сьогоднішню» приватизацію?
— На мою думку, чинний шлях приватизації є невигідним для членів кооперативу, оскільки передбачає ліквідацію, а нинішній правовий стан такий, що лише частина майна підприємства є власністю кооператорів — паї; решта майна, хоча й була створена завдяки обігу паїв кооператорів, відповідно до чинного законодавства є власністю державної скарбниці. Перед приватизацією ми очікуємо на новий закон про кооперацію, який нині розробляється. Такий закон, із проєктом якого я знайомий, передбачає передачу всього майна у розпорядження Загальних зборів. Спосіб використання майна, переданого законом, залежатиме від рішення Загальних зборів, а отже, від рішення всіх кооператорів.
— На що кооператив спрямовує прибутки?
— Прибутки немалі. Їх, зокрема, спрямовують на погашення кредиту, який є значним, а відсотки становлять істотну частину витрат. Ми регулярно сплачуємо всі зобов’язання, і варто нагадати, що ще три місяці тому були ненадійним платником, який сплачував штрафні відсотки.
Крім того, ми придбали необхідні матеріали для виробництва, що гарантують підвищення якості. Нещодавно цей показник становив 70 відсотків, а нині перевищив 80 із лишком. Ми придбали комп’ютерне обладнання для покращення організації торговельної та бухгалтерської служб. Після реалізації планів модернізації підприємства наше виробництво подвоїться, а зайнятість зросте на 50 відсотків, завдяки чому в нашому місті також зменшиться кількість безробітних.
— А як формуються заробітки працівників?
— Починаючи з жовтня ми підвищуємо заробітну плату й хочемо вийти за межі середнього показника по країні.
— Нинішнє становище «Ceramika Artystyczna» в місті, а також у країні й за кордоном, безсумнівно, є великим успіхом. Чому слід завдячувати цьому успіху?
— Це успіх усього колективу, а також результат правильного підбору керівних кадрів.
— Чим пан керується під час підбору кадрів?
— Можливо, я скажу щось недоречне з погляду кооператорів на це питання, але, оскільки я від природи відкрита людина, скажу чесно: сутність успіху — у професійності та компетентності. І це головні критерії, якими я керуюся під час підбору кадрів. Так чинять компанії на Заході, і результати всім очевидні.
— Ви очолюєте Кооператив художніх ремесел лише недавно. Як ви потрапили до «Ceramika Artystyczna»?
— Як випускник Гірничо-металургійної академії імені Станіслава Сташиця в Кракові, я вже 20 років працюю в керамічній промисловості, завдяки чому встиг досконало пізнати виробничі процеси в цій галузі та здобути необхідний досвід для керівництва підприємством. На нинішню посаду я потрапив за конкурсом. Моя мета — вивести підприємство на провідні позиції в місті, щоб художня кераміка з Болеславця прославляла наше місто — як колись — у Європі й, можливо, за її межами.
— Бажаю цього вам і всьому колективу та дякую за розмову.
Розмовляв: FRANCISZEK UŚCIŃSKI
З ОСТАННЬОЇ ХВИЛИНИ:
Уже після передачі матеріалу до друку ми дізналися, що магістр інженер Кароль Стасік і магістр Броніслав Воланін подали у відставку зі своїх посад.