З технічних причин лише сьогодні (просимо вибачення в Автора та Читачів) ми публікуємо продовження статті, першу частину якої було опубліковано в № 4 «Głosu».
Пересічна людина, яка не має відповідних психологічних знань і навичок застосування на собі науково розроблених методів компенсації стресу, у складних ситуаціях запускає такі захисні механізми, якими її наділили особистісні схильності, виховно-середовищні процеси, набуті знання, досвід, відомі моделі поведінки та адаптаційні здібності.
Найчастіше спостерігаються спонтанно виявлені емоційні стани у формі плачу, крику, агресії, спрямованої назовні або всередину, депресії, включно зі станами відмови від життя (суїцидальними). Далі — рефлекторна втеча від проблем, пошук розради в алкоголі, уникання складних ситуацій, наростання страху й тривоги, посилене самоспостереження, поява різних соматичних розладів тощо. Лаконічно це питання можна сформулювати так: страх спричиняє розлади, які, своєю чергою, посилюють страх, і виникає ситуація так званого «замкненого кола».
Не кожен у таких випадках має можливість скористатися професійною психотерапевтичною, медичною чи психологічною допомогою. Додатковою перешкодою є нестача належно підготовлених фахівців, які займаються цими проблемами. Спеціалізація в галузі психіатрії в країні вважається дефіцитною. Доступ до лікаря-спеціаліста створює проблеми як формальні — через тривалий період очікування в черзі, — так і внутрішні бар’єри, пов’язані зі зверненням по консультацію до лікаря-психіатра.
Лікар-психіатр найчастіше асоціюється з лікуванням психічно хворих, а не емоційно надмірно збудливих людей, тому багато пацієнтів звертаються зі своїми розладами до лікарів-неврологів, вважаючи, що саме вони лікують неврози. Поширені уявлення насправді є хибними. Неврологи формально не займаються лікуванням невротичних розладів. Тут має місце схожість назв «невроз — невролог», а також певні історичні передумови. Неврологія та психіатрія колись були однією спеціальністю, тому для оточення звучало приємніше, що мене лікує невролог, а не психіатр...
Стрес спричиняє дезінтеграцію психіки людини, а також впливає на фізичний стан. Відповідно до концепції стресу, автором якої є H Selye, людський організм реагує на різні шкідливі чинники (фізичні, інфекційні, метаболічні, психічні), які називаються стресорами. Відбуваються зміни у функціонуванні осі «проміжний мозок — гіпофіз — наднирники», а також усієї ендокринної (гормональної) системи. У нашому описі ми обмежуємося переважно психічними стресорами.