До найцікавіших пам’яток, які не збереглися до наших часів, безсумнівно належить болеславецький замок. Не збереглося жодної гравюри, графіки чи будь-якого іншого зображення замку. Обриси замкових мурів частково видно на двох графіках FJB. Wernerha з першої половини XVIII століття, на яких зображено панораму всього міста.
Найімовірніше, замок був збудований за правління князя Болека Свідницько-Яворського в середині XIV століття. Характерно, що замок постав не на місці давнього кастелянського городища, а на цілком новій території, дуже близько до міста, від якого його відділяв рів. Включення замку до міської системи з часом спричинило конфлікт із болеславецьким патриціатом, для якого замок був символом залежності від князівської влади.
У 1502 році король Владислав II Ягеллончик розв’язав суперечку між міською радою та замком щодо проходу, який сполучав замок із містом, а також задньої брами; унаслідок цього їх замурували. У 1564 році місто за суму 2400 талерів викупилося із замкового підданства, а в 1620 році придбало сам замок за 10 000 талерів. Однак доля не дала довго радіти новому придбанню. У 1642 році замок був зруйнований під час боїв Тридцятилітньої війни, після чого занепав у руїни, чим користувалися найбідніші міщани, систематично вивозячи замковий будівельний матеріал.
У 1752 році міська рада передала руїну протестантській громаді, яка протягом кількох років звела на колишній замковій ділянці євангельську церкву — нинішній костел Пресвятої Діви Марії на Замковій площі.