Це есе можна почати як казку: жив-був колись у школі скромна дівчинка, яка з роками перетворилася на вродливу жінку й відому художницю, що прославляє рідне місто.
Хто сьогодні, однак, вірить у казки у світі, яким правлять гроші? По-друге — це було не так уже й давно, коли я навчав Елю малювати; сьогодні вона все ще дуже молода й приваблива жінка, а розвитком великого таланту завдячує передусім собі, своїм творчим захопленням і природним здібностям. Якщо додати до цього виняткову тонкість, чутливість до кольору та дар спостерігати й перетворювати мовою мистецтва так звану об’єктивно існуючу дійсність — постане повніший образ. Тонка, ніжна, романтична, бездоганна у своїх вчинках — вона, мабуть, є прекрасним слов’янським контрастом під сонячним небом спекотної Іспанії, куди назавжди потрапила за покликом серця. Але це її приватне життя, і було б нетактовно проникати в його глибини.
Можливо, це звучить парадоксально й неправдоподібно, але до теплих спогадів про юні роки Елі я долучу думку видатного фахівця — уже покійного угорського художника, професора Tibor Csorba. Коли ми були на пленері у Vać під Будапештом і розглядали етюдну роботу дівчини, він звернув мою увагу на кілька деталей і, як завжди, сердечно сказав:
«Любий Павелку (він не визнавав літери “ł”: її немає в угорській мові, і хоча дорогий професор прожив над Віслою кілька десятків років, у деталях завжди залишався угорцем, хоч говорив, писав і навіть… думав польською!), це великий талант, кажу тобі — має задатки великої художниці, може, як Boznańska. Побачиш: у неї не лише око й рука, у неї є ще й серце, а це найважливіше. Вона така ніжна, тонка, чутлива до кольору…
Професор не помилився: він був видатним митцем, фахівцем найвищого рівня, можливо, найбільшим сучасним європейським акварелістом…
Саме там, на гостинній і прекрасній угорській землі, я спостерігав за розвитком таланту Елі — тоді ще зовсім юної дівчини, яка зачаровувала скромністю, ніжністю, тактом і культурою. Поруч із нею були ще один обдарований у мистецькому плані юнак і дівчина, але вона безперечно вирізнялася масштабом таланту. Стара архітектура, відкритий пейзаж, натюрморт, настроєві композиції, люди в русі й статичні етюди людської постаті — усе це дивувало оригінальністю, свіжістю погляду й живописного трактування, просто привертало увагу, було іншим, оригінальним, ніжним, тонким, виплеканим у деталях або дуже узагальненим, але завжди цікавим, таким, що приковувало погляд і випромінювало талант. Не дивно, що старий професор примружував очі, знімав окуляри й тепло бурмотів, радше сам до себе:
«Добре це, добре, ніжно, написано з відчуттям, із серцем, дуже добре. А який колір, який смак у тебе, дівчино, ой маєш… Малюй, багато малюй, це варто робити, треба, мусиш — про тебе ще говоритимуть
У мальовничому кафе, яких у Vać безліч, за келихом малаги чи токайського вина він любив підсумовувати творчий доробок молодих митців. Зазвичай він говорив саме про роботи Елі:
— Ти прогресуєш, швидко вчишся, але маєш талант і чутливість, яких не дасть жоден навчальний заклад: малюй по-своєму, так, як умієш, спонтанно й свіжо, навіть порушуючи канони. Композиції навчишся, але чутливість до краси або маєш у собі, або лише вдаєш… Не випускай пензля з рук, на тебе чекає майбутнє, дівчино…
Старий професор не помилявся. Він умів передбачати майбутнє. У своїй оцінці не припустився помилки.
ELŻBIETA WOŹNIEWSKA, молода художниця, народжена в Bolesławiec, сьогодні має загальновизнаний статус, становище й творчий доробок. Вона цікаво й барвисто влаштувала своє життя: навчання, творча робота в Західному Берліні, вернісажі, виставки в серйозних галереях, твори, які знавці купували до різноманітних колекцій і зібрань. Нарешті — Іспанія, час невеликої стабілізації та справжньої пристрасті до творчості. Чи не тужить у залитому сонцем і різкому пейзажі батьківщини Salvador Dalí слов’янська душа художниці за спокійним надвіслянським краєвидом, за тихими шопенівськими вербами? Про це я запитаю мисткиню, коли вона знову буде в Bolesławiec. У мене є лише одна її етюдна робота — оголена натура підлітки. Вона тонка й прекрасна. Як і вся дедалі ширша й багатша творчість художниці.