(РОЗМОВА З ГОЛОВОЮ КОМІСІЇ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, ДЕПУТАТОМ СТАНІСЛАВОМ ШИПУЛЬСЬКИМ)
- Чого Ви обіцяли собі та мешканцям, балотуючись у депутати?
- Я балотувався від Клубу Громадянського комітету при депутатові. Власної спеціальної індивідуальної програми я не мав, а якщо говорити про Клуб, то серед найважливіших цілей, які він ставив перед собою, були, зокрема, створення в Болеславці місцевого кабельного телебачення, приведення нашого старого міста — назвімо це так — до представницького стану, разом із ринковою площею та ратушею, ремонт доріг у мікрорайоні Квятовому, ремонт вулиці Сташица та будівництво очисних споруд. Деякі з цих завдань уже виконано, інші перебувають у процесі реалізації.
Що стосується мене — після обрання депутатом я заявив про бажання працювати в Комісії освіти, культури та фізичної культури. Пізніше було створено окрему Комісію фізичної культури, і я став її головою.
- Можливо, тоді поговорімо про проблеми спорту в Болеславці. Що може радувати, а що непокоїть?
- На жаль, більше справ, які непокоять. Економічна ситуація в країні й, зокрема, складне становище підприємств не можуть не впливати на всю сферу спортивного руху та діяльність у цьому напрямі. Раніше підприємства були міцною опорою для спорту, особливо спорту високих досягнень. Колись бокс, а ще донедавна футбол — заступництво над якими, наприклад, здійснювали Гірничодобувні підприємства «Konrad» та інші заводи — могли існувати й приносити славу місту без відчуття загрози.
Сьогодні бокс і успіхи Ришарда Томчика залишилися далеким спогадом, а футболісти були змушені попрощатися з III лігою. Нині болеславецький спорт ґрунтується переважно на шкільному дитячо-юнацькому спорті. Я маю на увазі широкий спектр різних дисциплін, особливо легкої атлетики. Однак після перших успіхів здібна до спорту молодь вступає до закладів вищої освіти, і єдиною втіхою залишається те, що вона досягає спортивних успіхів у масштабах країни. Буває й так, що вихованці через певний час повертаються до Болеславця як учителі фізичної культури.
- Повернімося ще до футболістів BKS. Невже цей єдиний представник Єленягурського воєводства не міг утриматися в III лізі? Чи була якась допомога з боку міста?
- Гірничотехнікум безкоштовно надавав зал для зимових тренувань. Футболісти також могли безкоштовно користуватися стадіоном. Із міського бюджету можна було виділити 400 мільйонів злотих, але, на жаль, ці кошти призначалися для розподілу між усіма клубами, секціями та товариствами. Гроші потрібно було розподілити між BKS, Міським тенісним клубом, MKS «Bolesłavia», Болеславецьким вітрильним клубом TKKF, на фінансування літньої акції ZHP та організацію заходів для молоді. Згадані вище клуби й товариства, безперечно, заслуговують на підтримку, демонструючи велику активність і самостійність. Думаю, про діяльність окремих клубів варто було б колись написати окремо, адже кожен має чималі здобутки. Візьмімо, наприклад, діяльність TKKF «Bolesławianka», а конкретніше — людей, об’єднаних навколо тренажерної зали. Власними силами вони відремонтували залу, за власні гроші купують обладнання, устаткування та елементи оформлення. Захоплення й визнання заслуговує активність таких людей, як Збігнев Шермер чи Болеслав Лях.
А повертаючись до футболістів: багато хто з них останнім часом був (і є) без роботи, отримуючи допомогу з безробіття. Вони багато разів їздили на матчі ліги або купували спорядження за власні чи позичені гроші. Це потрібно зрозуміти й оцінити так само, як зусилля та відданість Генрика Кусойцеля, Мечислава Стуліна чи Маріана Шеверди.
А чи є у сфері Вашої діяльності справи, перед якими Ви, попри те що є депутатом, почуваєтеся безпорадним?
- Сьогодні неможливо вирішити питання капітального ремонту спортивних об’єктів. Починаючи зі стадіону MOS на вулиці Спулдзєльчій (об’єкта, зрештою, представницького для міста), через спортивні зали в школах і завершуючи об’єктами MOSiR — майже все потребує ремонту. Без великих коштів цього не зробити. І це пригнічує всіх у місті, хто хотів би зробити значно більше для місцевої фізичної культури та спорту.
- Чи знайдете Ви на завершення розмови кілька оптимістичних прогнозів для спорту або інформацію про світліші перспективи?
- Мене радує, що при міському голові під головуванням Богдана Юди функціонує Рада фізичної культури. Вона об’єднує групу перевірених, енергійних людей, і чимало запланованого в спортивній програмі вже вдалося реалізувати. Радує постійна співпраця та значна допомога спорту і його справам з боку командування військової частини 4355 і командування полку. Питання спортивного лікаря також вирішено остаточно. Кабінет розташований у будівлі критого басейну, і за це хвала директорові Самонеку.
Оптимізму додає той факт, що в Болеславці розширюється база для залових видів спорту. Ма­ють бути введені в експлуатацію дві нові спортивні зали, які не поступатимуться залу на вулиці Комуни Паризької. Перша — спортивно-гімнастична зала Комплексу торговельно-сервісних шкіл на вулиці Свєрчевського, а друга — зала Педагогічного училища в Дольних Млинах.
- Дякую за розмову й трохи оптимізму. Розмову вів: ФРАНЦІШЕК УСЦІНСЬКИЙ