За останні кілька десятиліть виникло чимало непорозумінь, пов’язаних із походженням назви нашого міста. Спробуймо хоча б частково їх пояснити. Найдавнішою відомою та достовірною назвою поселення є форма, ужита в документі Генріха Бородатого від 1202 року, у якому він затверджував для монастиря в Любёнжі дарування свого батька. Свідком у цьому документі був Nancerus castellanus de BOLEZLAUEZC. Це форма, добре відома всім, хто хоча б трохи цікавиться історією міста.
Нещодавно з’явилася концепція, яку важко обґрунтувати: вона ототожнює городище в Болеславці з городищем під назвою Szobolezke з булли папи Адріана IV для Вроцлавського єпископства, датованої 1154/55 роками. З часом у єпископських і князівських документах з’являються наступні назви поселення. Так, у 1203 році це Bolezlauech, у 1218 — Bolozlauec, у 1223 — Bolezlauec, у 1230 — Bolezlawizc, у 1243 — Bolezlawicz, у 1244 — Bolezlawiz, у 1264 — Bolezlauiz. У 1293 році з’являється німецько-латинська форма Bunzlavia, яка витісняє польську лише наприкінці XIV століття. У 1346 році маємо Boleslauia, у 1350 — Bunczlaw, у 1353 — Bonozlab, у 1354 — Boleslau. Пізніше, аж до 1945 року, залишається німецька назва Bunzlau.
Не потрібно доводити, адже це очевидно: городище над Бобром отримало свою назву від імені Болеслава. Проблема виникає тоді, коли потрібно вказати конкретного князя. Ім’я Болеслав у династії П’ястів було освячене традицією.
Наступні правителі давали його своїм синам на честь предків — чи то Болеслава Хороброго (992–1025), чи Болеслава Сміливого (1058–1079). Так отримали свої імена Болеслав Мешкович і Болеслав Кривоустий, а також особливо цікавий для нас Болеслав Високий (1163–1201) і Болеслав Лисий, знаний як Рогатка (1241–1278). Первісною назвою поселення був Болеслав, і лише з часом вона перетворилася на розширену форму, яку в 1202 році зустрічаємо як Boleslauezc. Якщо перша згадка походить із 1202 року, то покровителем городища жодним чином не міг бути Болеслав Рогатка, якого досить поширено вважають засновником міста й городища. Рогатка був легницьким князем у 1241–1278 роках, тобто більш ніж через пів століття після того, як сформувалася назва городища, від якого місто успадкувало своє ім’я.
Частина дослідників стверджує, що слідом чеського верховенства в Сілезії у X столітті, окрім назви Вроцлава, є Болеславець, який нібито отримав своє ім’я від князя Болеслава I (935–967), батька Добрави. Цю схожість у XVII столітті помітив Мартін Опіц, відомий німецький поет, родом із Болеславця, який писав: «..Reineccius та інші вірили, що столицю моєї Сілезії названо Bratesilia через перехід слов’ян через річку, хоча ця назва походить від зміненого імені її засновника Вратислава, так само, як від Болеслава походить Bo lesławiec, звідки я родом; ім’я Вратислав перетворилося на Wratzlaw або Breslaw, а друге — на Bunzlaw...» Однак ми відкидаємо ці концепції, оскільки важко знайти підтвердження будь-якої діяльності Болеслава I в околицях Болеславця.
Серйозним кандидатом на роль покровителя міста видається Болеслав Хоробрий. Німецькі вчені вважають городище в Болеславці одним із головних у державі Болеслава, який неодноразово мав нагоду перебувати в ньому або його околицях, ведучи війни за Мільсько та Лужицю. Наприклад, у 1018 році після підписання миру в Будишині Хоробрий одразу вирушив у Київський похід.
Від Будишина найкоротший шлях пролягав через Болеславець; відомий в іншому місці брід через Бобр в Ілаві розташовувався надто далеко на півночі, щоб ним можна було скористатися. Знаючи умови Будишинського миру, Болеслав міг вирішити звести сильніше прикордонне городище біля броду через Бобр, яке на його честь отримало ім’я Болеслав. Однак це лише чисті припущення. Важко спиратися на інформацію міських хроністів, оскільки, м’яко кажучи, вона не відповідає правді. Прикладом може слугувати факт існування в Болеславці замку вже в XI столітті, який вони визнають!
То хто ж дав нашому місту своє ім’я? Єдиним князем, якого можна брати до уваги, є Болеслав Високий, князь Сілезький (1163–1201), онук Болеслава Кривоустого.
Після смерті його батька, Владислава Вигнанця, під дипломатичним тиском імператора було погоджено повернення Болеславу Високому Сілезької дільниці у 1163 році. Однак він мусив погодитися на розміщення деяких гарнізонів у городищах Сілезії, підпорядкованих верховному князю. За цієї ситуації єдиною можливістю управляти підлеглою йому територією було спорудження нових городищ. Інформація з 1202 року підтверджує існування городища ще до смерті Болеслава Високого 8 грудня 1201 року. Це, здається, підтверджує одна з підроблених грамот 1201 року, у якій згадується Нанкер — каштелян Болеславця.