Був час, коли в нашому місті було доволі складно зрозуміти, куди повести на обід іноземну делегацію або приватного гостя, щоб уникнути збентеження чи навіть сорому. Якщо десь було більш-менш чисто, то подавали скромний набір страв, бо саме щось «закінчилося». Якщо подавали смачні страви, то або обслуговування було непривітним, або відвідувачі-пиволюби — неприємними для оточення. Майже всюди туалети були жахливими, а справжньою спеціальністю майже всіх так званих закладів громадського харчування були теплі прохолоджувальні напої. Досить смачно й доволі ситно годували у «Старому місті». Тож найчастіше я водив гостей саме туди, намагаючись, однак, відвернути їхню увагу від туалету та гучних столиків у першій частині закладу.
Нещодавно, після тривалої перерви, спричиненої ремонтом і переоблаштуванням приміщення, трохи за звичкою, а трохи з цікавості я повів своїх гостей до «Старого міста», навіть не припускаючи, яке приємне розчарування чекатиме там на мене й гостей. Колишнє «Старе місто» перетворилося на естетично й сучасно облаштований заклад, у якому гостеві раді (вітання «добрий день» і усмішка, що колись, здається, були заборонені), а елегантно оформлені меню дивують різноманітністю страв. Ціни різні. І для заможних, і для тих, хто має скромніші статки. Напої прохолодні. Обслуговування надзвичайно привітне. Загальне враження: Захід. Мені було цікаво, чи змінилося щось і в так званих підсобних приміщеннях, але й тут чекало приємне здивування. Дуже чисто, пахуче, хоча без жодної бабусі.
Після смачного обіду мені та гостям подали книгу відгуків, у якій можна було написати лише слова похвали. Втім, ми були не першими, хто дав позитивну оцінку: якийсь польський німець написав, що хотів би мати такий ресторан у своєму місті, француз хвалить болеславецько-польську кухню, хтось порівнював нас із Європою. І добре. Тільки б так тримати й надалі. Я чув, що керівники «Старого міста» хочуть запровадити в закладі музику. Я запропонував би живу, а не механічну музику.
Механічна музика, а також інструменти, що «підсилюють звук», заглушать інтимність закладу, спаплюжать атмосферу. Я бачив би тут хорошого скрипаля в супроводі ненав'язливого піаніно, який виконував би класичну розважальну музику. Власне, можуть бути й дні різної музики, аби лише вона не була вульгарною та галасливою.
симпатик «Старого міста» (прізвище й адреса відомі редакції)