РОЗМОВА З JOZEFEM KRÓLEM, ПРЕЗИДЕНТОМ МІСТА BOLESŁAWIEC
Пане президенте! Мешканці міста з місяця в місяць помічають сприятливі зміни у вигляді нашої історичної ратуші. Роботи ведуться ретельно й комплексно. Але чи не є це надто дорогим заходом?
— Наша ратуша є красивою та дуже цінною історичною пам’яткою, а це зобов’язує. У попередні роки відремонтували лише вежу, а ми застали дах, що протікав, діряві ринви та дедалі більші тріщини в стінах через затоплення підвалів водою, яка стікала з несправної системи центрального опалення. Моим обов’язком було вжити заходів для захисту цього дуже цінного об’єкта. Інша справа — фінансові можливості за наявності інших проблем: загальний брак коштів призводить до того, що роботи в ратуші розтягнуті на кілька років. Ми почали з найнагальніших і найважливіших. Дах відремонтовано, причому з 30-річною гарантією. Виконано роботи з осушення фундаментів. Зовнішні сходи перебудовано та законсервовано. Цього року тривають внутрішні роботи — найважливішою є модернізація опалення. Загалом на ремонт ратуші ми спрямовуємо невеликий відсоток коштів, які витрачаються на ремонт інших будівель у нашому місті.
— Кажуть, після ремонту ви перенесете свою адміністрацію до ратуші. Чи можете сказати, що ще розміщуватиметься в ратуші та куди перенесуть нинішні установи?
— Вважаю, що міська влада традиційно має розміщуватися в ратуші. Обмеженість коштів, необхідність виконувати роботи особливо ретельно та якісно призводять до того, що ремонт триватиме довше, ніж моя каденція. Я радше хотів би підготувати її для свого наступника.
Що стосується перенесення установ, які досі займали ратушу, то ZUS уже має своє приміщення в будівлі колишніх ясел «Sławy», а Педагогічну бібліотеку перенесуть до новооблаштованої частини колишнього музею Кутузова.
— Ратуша має великі підвали. Колись говорили про облаштування в підвалах ратуші кав’ярні або винного льоху чи клубу інтелігенції. Чи думали ви про переоблаштування підвалів?
— Питання відкрите. Після осушення та інвентаризації підвалів ратуші з’явиться можливість їх використання.
— Делегація із Siegburg, яка перебувала тут у травні, передала вам 5 тисяч німецьких марок на ремонт пам’ятника Кутузову. Як ця сума співвідноситься з фактичними витратами на ремонт пам’ятника і як міська влада розв’язуватиме цю проблему?
— Пам’ятник Кутузову має велику історичну цінність, але час і корозія зробили своє. Пам’ятник почав небезпечно «нахилятися», що навіть загрожувало його падінням. Необхідно було терміново виконати захисні роботи. Спочатку нам довелося підготувати інвентаризаційну документацію. Грошей, переданих делегацією із Siegburg, вистачить лише на оплату витрат на документацію захисних робіт. Повна вартість реставрації пам’ятника без позолоти написів становить понад 600 млн злотих. За такого масштабу потреб ми наразі, на жаль, не можемо дозволити собі реставрацію цього об’єкта.
— Пане президенте! Понеділок — день прийому громадян. З якими проблемами мешканці міста найчастіше до вас звертаються?
— Люди приходять із дуже різними справами, але 90 відсотків — це житлові проблеми. Їх неможливо легко й швидко розв’язати. Нині будується дуже мало житла, тому й у нас невелике його вивільнення. Черга на комунальні квартири постійно зростає. Цього року ми здамо, щоправда, невеликий, але новий будинок із комунальними квартирами. Готуємо документацію для наступного, але це крапля в морі потреб. Без радикальних змін у кредитуванні житлові проблеми не буде розв’язано.
— Майже всюди відчувається брак грошей. Чи можете ви після завершення першого півріччя бюджетного року сказати, що коштів вистачить на виконання запланованих завдань?
— Попри загалом складну економічну ситуацію, нам вдається так розпоряджатися міським бюджетом, що після підбиття підсумків за півріччя я оптимістично оцінюю можливість виконання запланованих завдань. Однак повна оцінка буде можлива пізніше.
— Ви, безперечно, втомилися керувати справами міста. Коли і як ви плануєте відпочити?
— Мої плани на відпустку цього року дуже скромні. Крім відвідування родини, я не планую жодних інших поїздок. Тож відпочиватиму на місці.
— Дякую за розмову.
Розмовляв:
FRANCISZEK UŚCIŃSKI