Він був незвичайною людиною, з різнобічними та надзвичайно широкими інтересами, мудрим, урівноваженим, тактовним, ерудитом і оповідачем. Належав до піонерів екологічного руху, активно працюючи в PTTK, мандруючи з велосипедом і рюкзаком безкрайніми просторами Болеславецької землі (йому подобалася ця назва, і, здається, саме він першим увів її до повсякденного вжитку), фотографуючи, замальовуючи й описуючи рідкісні явища природи, її особливості та унікальні зразки. Із бенедиктинським терпінням він зібрав вражаючі плоди численних мандрівок, залишив по собі надзвичайно багату документацію, частково ретельно впорядковану, наукової та музейної цінності, яка може стати основою для підготовки багатьох наукових праць.
Він користувався заслуженою славою експерта й став остаточним арбітром у вирішенні суперечок, що стосувалися природи найближчих околиць. Ким він був насправді: ботаніком, географом, геологом, топографом, археологом, істориком — однозначно визначити неможливо. Справжня людина епохи Відродження: жадібно пізнавав дійсність, захоплювався красою навколо себе, із задоволенням відкривав нові горизонти, із пристрастю дослідника вивчав навколишній світ. Створив десятки детальних карт околиць, написав кільканадцять монографій, позначив сотні — а може, й тисячі — пам’яток природи на території Нижньосілезьких лісів, обстежив усі найцікавіші куточки колишнього Болеславецького повіту та прилеглих територій. Він знав майже все про піастівську батьківщину, про долі цієї землі та її сучасність. Зайнятий і скромний, рідкісні вільні хвилини присвячував пластунству, створенню екслібрисів, різьбленню пам’ятних штемпелів пластунської пошти, особливо на згадку про туристичні зльоти, сплави, походи, зустрічі, мандрівки та вогнища.
Турист, краєзнавець, романтик, людина, надзвичайно чутлива до краси, захисник природи, знавець місцевої флори й фауни, громадський діяч, любитель і справжній шанувальник Болеславця, публіцист і літописець, графік і фотограф, людина, сповнена пристрасті до відкриттів і творчості, всебічно обдарована, безкорислива, відкрита для друзів, яких мала надзвичайно багато... Такі люди народжуються раз на кілька десятиліть і назавжди залишаються в історії своїх міст.
...На його могилі художник і близький друг Мечислав Жолондзь розмістив величезний постльодовиковий валун із вирізьбленим узагальненням життєвих пристрастей і досягнень. Прекрасна форма вшанування пам’яті людини, великої за масштабом своїх тривалих здобутків.