Він був незвичайною людиною, постійним елементом, вписаним в історію міста від повоєнних років. Сьогодні ми не вживаємо поняття «піонер», але саме це слово найточніше визначає міру Його заслуг.
Він випередив свій час на цілу історичну епоху. Завжди був сам собі господарем: самостійно вів ремісничу фотомайстерню, незалежний у поглядах, думках і діях, шляхетний, амбітний, неймовірно працьовитий, а водночас життєрадісний, доброзичливий до людей, тактовний, відкритий і чутливий. Це був не лише професійний фотограф, а й фотограф-художник, поціновувач і творець краси, сповнений естетичної чутливості, перфекціоніст у деталях, безмежно закоханий у красу надбобжанського міста. Завжди молодий і активний, мудрий, шанований у колі ремісничої братії, він удостоївся звання старшого цеху, мудро й справедливо керуючи ним у найважчий час, коли ремеслу загрожувала загибель. Громадський діяч із відкритим серцем, він не прагнув почестей, вірив у відродження демократії, справедливість, доброзичливість та етику праці. Зрештою, він працював із пристрастю, наполегливістю і терпінням, не рахуючись із плином часу. Щедро ділився плодами власної праці з іншими: безкорисливо передав тисячі фотографій пресі та видавництвам, збагатив безцінними документами пам’яток Bolesławiec музеї й архіви, з камерою вистежував сліди колишньої величі міста та час його повторного народження, врятував від забуття всі важливіші факти повоєнної історії. Літописець, історик, документаліст, чудовий оповідач, жива легенда надбобжанського міста...
Скільки разів у своїй шляхетності та безкорисливості він безкоштовно фотографував для шкіл, пластунів, знайомих. Він не нажив статків, зате здобув авторитет, повагу й симпатію. Не мав ворогів, швидко завойовував людську прихильність, визнання та захоплення. Із плином днів і років його доробок постає дедалі більш вражаючим: для хронологічного й тематичного впорядкування фотографічних архівів потрібні багато місяців. Він гарячими слідами фіксував миттєвості життя, тому його спадщина є винятково багатою.
Він любив життя, цінував правду, захоплювався красою фотографії, вірно служив місту також як депутат міської ради та громадський діяч. Він ішов до Польщі бойовим шляхом із Заходу, приніс палкий патріотизм, створив польський дім на західних околицях Речі Посполитої й залишився тут. Це велика людина завдяки своїй працьовитості та доробку, прекрасна й неповторна завдяки своїй скромності, чутливості та доброзичливості.
Вони жили серед нас. Алойзи Скорупа
Архівний матеріал – Głos Bolesławca.