148 учнів із міста та околиць, 27 учителів із серцем на долоні, яких очолює магістр Stanisława Szlenzak, педагог за покликанням і за вибором.
...Вони приходять сюди без усмішки, нерідко зі сльозами й страхом в очах, із тривогою та побоюванням. Відкинуті, нелюблені, нещасливі діти. Тут вони потрібні, знаходять спільну мову в діалозі з вихователями, відкривають власну ідентичність, довіру, атмосферу для психічного розвитку. Через роки вони вилітають, наче птахи з турботливого гнізда, у самостійне життя. Чи дадуть собі раду без тепла своєї школи, яка з роками стає другим родинним домом? Тут найповніше й найпрекрасніше втілюється відомий лозунг: «усі діти — наші», у якому немає нічого від порожнього гасла. Реєстр друзів школи не вдалося б записати й на волячій шкурі, але й без них важко було б повернути усмішку дитинства, ту нормальність, за якою ми сумуємо по всій Польщі. Наведу лише деякі факти. Президент і Міська рада передали «Сьомій» 30 мільйонів злотих на заміну світлових ліхтарів у просторій будівлі. Сподіваймося, що вони не пошкодують і подальших коштів для комплексного розв’язання цього питання. Підприємство технічних тканин «Bonitex» передало 5 млн злотих. Стільки ж пожертвувала Болеславецька фабрика флаконів та ампул «Polfa». Освітній заклад має щирих покровителів в особах директорів Tadeusz Nakonieczny і Stanisław Kozłowski — людей, надзвичайно чутливих до світу психічних і матеріальних потреб наймолодших. На щастя, у місті над Бобром більше людей доброї волі: Tadeusz Reguła, голова кооперативу інвалідів «Bolmet», подарував дитячі ролики та спортивні костюми, ZCh «Wizów» — порошки для чищення й прання, Гільдія різних ремесел забезпечила практичне професійне навчання старших учнів, не відмовляючи також у фінансовій підтримці. Бригада артилерії Війська Польського проводить дрібні ремонти всередині будівлі, традиційно також організовує військову горохову кашу для учасників Воєводських спортивних ігор спеціальних шкіл у Болеславці, безкоштовно перевозить учнів на спортивні змагання. Жодне важливе урочисте заходження не обходиться без участі офіцерського складу: полковника Tadeusz Żuchowski, підполковника Kazimierz Mańkowski та майора Zenon Dudziński.
Директор PKO магістр Julian Jamróż, людина виняткової чутливості, сприяє залученню добрих людей, спонсорів і покровителів, одночасно передавши 10 млн злотих на навчальні посібники для реабілітації та на закупівлю палива. Останнім часом більшає індивідуальних опікунів: власниця перукарні пані Maria Dolik погодилася безкоштовно стригти й укладати зачіски учням, а члени Шкільної ради пані Elżbieta Tor і Maciej Żytniak ефективно організовують допомогу для найбідніших дітей. «Ceramika Artystyczna» погодилася на практичне професійне навчання, а також передала школі кам’яний посуд і вази. Директор BOK пані доктор Danuta Maślicka популяризує школу на місцевому кабельному телебаченні, ефективно допомагаючи шукати доброзичливих, безкорисливих покровителів і спонсорів. Це радує й задовольняє, є оптимістичним акцентом у сірій і складній повсякденності.
Тепла, доброзичлива до дітей школа має мистецькі здобутки, масштаб яких виходить за межі місцевого. Міжнародний успіх принесли художні конкурси в Аргентині, Індії, ФРН і Швеції, звідки надходили відзнаки для учасників із Болеславця. Мистецтво є універсальною мовою, і діти закохані в нього під керівництвом учительки образотворчого мистецтва пані Grażyna Kryś. Нещодавно діти, наприклад, здобули 7 відзнак у пожежному конкурсі. Крім того, вони обожнюють заняття з музики та ритміки, які майстерно проводить пані Janina Kunecka. Уже восьмий раз місто над Бобром буде господарем воєводських спортивних ігор спеціальних шкіл, які зразково організовують учителі фізичної культури Weronika Słotwińska та Wojciech Respondek.
Метод осередків роботи в початковому навчанні пані Teresa Rudzińska викликав визнання фахівців із кураторіуму, а реабілітація у виконанні пані Mirosława Czajkowska є чудовим прикладом професіоналізму та ефективності. Такі педагоги творять не лише поступ на ниві освіти й виховання. Вони з бенедиктинським терпінням відновлюють загублене дитинство, будують людські долі, повертають суспільству нормальних громадян. Прекрасна й благородна це місія, творча праця та виняткова наполегливість, за які вчителям «сьомої» належать справжня повага та щире визнання.
Єднаймося понад поділами й допомагаймо. Усі діти — наші, а ці особливо потребують великої сердечності та доброзичливості.