«Так ми зростаємо, йдемо крізь час і кохання.
Богу не довіряємо, люди нам брешуть.
Ще рік, ще життя — а що залишиться,
коли ми станемо біля сяйва брам?»
(К. К. Бачинський)
Свято померлих — це час роздумів, час спогадів про тих, хто відійшов. Ми шукаємо їх у темряві нашої пам’яті й присвячуємо саме їм миті, вирвані з нашого поспіху, з нашої повсякденності. Кладемо до їхніх ніг квіти, запалюємо свічки та перебуваємо в молитовній тиші. Ми хоча б ненадовго є разом із ними.
31.10.1996 р. у початковій школі в Kraśnik Dolny учні восьмого класу дозволили незвичайним чином пережити зустріч із Krzysztof Kamil Baczyński. На музично-поетичний вечір ми запросили пані директорку, педагогічний колектив, пані Małgorzata Zawada — бібліотекарку громадської бібліотеки в Kraśnik Dolny, а також учнів шостого та сьомого класів.
Восьмикласники, одягнені в чорне, привітали всіх у залі, освітленій лише полум’ям свічок. Запрошені сіли за столиками, накритими білими скатертинами, на яких стояли букети сухих квітів. І тоді разом із восьмим класом ми перенеслися у світ роздумів про життя і смерть. Учні декламували вірші, а на тлі лунала ніжна музика. Твори у виконанні наших учнів перепліталися з класичною музикою, що звучала із платівок. Тепло свічок, голоси декламаторів, звуки піаніно та скрипки перенесли нас у світ майже ілюзорний. Kamil Baczyński був із нами, розмовляв через свої вірші й у цей момент став нам дуже близьким. Саме цього й прагнули, адже сутністю зустрічі було пробудження чутливості до краси поетичного слова, до вищих цінностей, якими є пошана й любов, а також обов’язок перед Батьківщиною. Вистава була даниною, складеною K. K. Baczyński та тим, хто разом із ним боровся і загинув на варшавських вулицях. Нехай вона водночас стане символічною свічкою, яка ще довго горітиме в серцях.
магістр Krystyna Myszkun
— учителька польської мови з початкової школи
у Kraśnik Dolny