На зборах учнівського самоврядування пані директорка Jadwiga Ostrowska, бажаючи заохотити учнів до активної участі в житті школи, запропонувала організувати закордонну екскурсію для учнів, які особливо відзначилися.
Ця ідея нам дуже сподобалася. Екскурсія мала стати підсумком роботи протягом усього року. Разом із кураторкою нашого учнівського самоврядування — пані Anną Rudzik — та класними керівниками ми склали список із 42 щасливчиків. Для більшості з нас це була перша поїздка за кордон, з простої причини: ми не мали паспортів. Однак їхня відсутність не стала перешкодою, адже ми поїхали за учнівськими посвідченнями.
Ми вирушили дощового суботнього ранку. Декому хотілося трохи поспати, але їх швидко розбудив веселий гомін в автобусі. Через погану погоду ми не милувалися краєвидами за вікнами, а жваво обмінювалися думками — настільки, що лише голос привітної екскурсоводки, яка зустріла нас у Zgorzelec, змусив нас озирнутися й зрозуміти, що ми вже в Zgorzelec, а дощ перестав падати. Прикордонні формальності тривали так недовго, що ми встигли помітити лише, що митник був вродливим, і без перешкод в’їхали до Goerlitz. Місто мало чим відрізнялося від Zgorzelec. У нас воно асоціювалося лише з розповідями дорослих про покупки, які там можна зробити. Чого вже казати, весь Bolesławiec і околиці купують тут привабливі товари. Ми теж мали нагоду побачити німецький універмаг і зробити невеликі покупки на початку екскурсії, адже в суботу магазини працюють менше, а перенести цей пункт програми на кінець поїздки було б неможливо.
Універмаг, як і можна було передбачити, справив на нас величезне враження. Добре, що всі ми вміли дотримуватися фінансової дисципліни й зберігати здоровий глузд, адже вибір товарів міг запаморочити. Однак нашим опікунам із нами не було жодних проблем. Із повними сумками ми повернулися до автобуса. Цікавим для нас було те, що на касі замість популярних у Польщі пластикових пакетів нам дали великі паперові торби, які свідчать про те, що наші сусіди значно випередили нас у заходах задля захисту довкілля. У веселому настрої ми вирушили до Музею села. У мальовничо розташованому господарстві з чотирикутною забудовою ми мали нагоду оглянути облаштування житлового будинку та господарські споруди з усіма пристроями й інструментами, які використовували в селах у часи, коли техніка ще не була розвинена, а сільські господарства були майже самодостатніми. Із подивом ми розглядали ткацькі верстати, на яких жінки ткали матеріал для одягу, доріжок і різних килимів. Ми бачили взуття із соломи, виготовлене в домашніх умовах. Такі солом’яні черевички, мабуть, мали б великий успіх у наших крамницях народних промислів — тільки хто вмів би їх зробити? Господарство було обладнане пристроями для виробництва вина з винограду.
В окремій частині розташовувався музей, де зібрали надзвичайно гарно виготовлені чани, кубки, преси, глечики та таблиці, що представляли технологію виробництва цього напою. Нам здавалося, що ми перенеслися в минуле, коли ми зайшли до невеликої кам’яної будівлі, накритої соломою, у якій, як виявилося, знаходилася криниця. Було виразно видно шанобливе ставлення давніх мешканців до води. Неможливо перелічити тут усі цікаві речі, які ми оглядали. Деякі з нас, до речі, безпомилково розпізнавали господарські інструменти, адже подібні, наприклад маслобійки чи молотарки, збереглися й досі в їхніх господарствах. Із великим захопленням ми оглядали прототип автоматичної пральної машини з установленим вогнищем для нагрівання води та ручкою для обертання барабана. Це було краще, ніж пральна дошка, але все одно дуже трудомістко. Так, усе це було дуже цікаво, однак ми одностайно дійшли висновку, що воліємо жити в наш час. Сьогодні ці господарства цікаві ще й тим, що заробляють гроші на туристах. Вони влаштовують пікніки з випіканням хліба та дегустацією вина, які мають велику популярність.
Час підтискав, і ми мусили завершити відвідини цього незвичайного музею, де все було в такому стані, ніби давні мешканці лише на мить вийшли. Тепер ми вирушили до планетарію — багато хто з нас не знав, що це таке. Коли ми зручно сіли в м’які крісла в круглому залі з дивним пристроєм посередині, світло згасло, і вгорі ми побачили чудове зоряне небо. Ми сиділи цілу годину, наче зачаровані. Пані екскурсоводка пояснювала нам польською, а працівник планетарію розповідав про місяць, сонце, планети та інші зорі. Від того, що ми дивилися вгору, у нас затерпли шиї, але з планетарію ми вийшли, збагатившись численними знаннями про небо, яке бачимо щодня. Ми не очікували, що так близько від Bolesławiec є такі цікаві об’єкти. Ми вирушили далі, адже за програмою тепер мали відвідати зоопарк. Пам’ятаючи про Wrocławskie Zoo, ми дуже здивувалися, побачивши деяких тварин і птахів не в клітках. Надзвичайно миленьких козенят можна було гладити. Нас захоплювали лелеки та інші птахи, які ходили галявинами. У клітках ми мали нагоду побачити рідкісні екземпляри тварин, наприклад величезних шерстистих свиней. Увесь зоопарк обладнаний ігровими пристроями. Різноманітні дерев’яні, красиво різьблені гойдалки, плетені рухомі містки, лабіринти, схованки із загадками для розв’язання — усе це допомогло нам із величезним задоволенням бігати по всій території цього маленького, але дуже симпатичного зоопарку. На завершення ми поїхали до парку. Там була чарівна вузькоколійка, яку обслуговували наші ровесники. Кольорові вагончики виглядали так, ніби їх перенесли з іншої епохи, лише зменшили в розмірі. Повільно їдучи, ми об’їхали весь парк. На пам’ять у нас залишилися оригінальні квитки з ілюстраціями старовинних локомотивів. Останнім пунктом нашої програми були розваги на дитячому майданчику в цьому парку. Ми пустували там, як дошкільнята. Навіть наші вчителі долучилися до гри. Пані директорка пообіцяла нам, що в майбутньому дитячий майданчик з’явиться і біля нашої школи.
Сповнені вражень, втомлені, але дуже задоволені, ми повернулися додому. Екскурсія була дуже вдалою. У Goerlitz ще залишилося багато місць для відвідування. Сподіваємося, що ще туди поїдемо. Закликаю всіх відвідати це місто не лише заради покупок.
Голова учнівського самоврядування
Ewelina Stasiak
учениця VII класу початкової школи в Божейовицях