Період наполеонівських війн особливо позначився на Болеславці. Уже під час війни Франції з Пруссією у 1806–1807 роках місто було обтяжене воєнними витратами, а збитки становили понад 5 тисяч талерів.
У Болеславці розквартирували підрозділ віттембергців і Саксонський полк. У грудні 1807 року протягом кількох днів у місті розміщувався підрозділ польської кавалерії.
У 1808–1812 роках Пруссія провела низку реформ у Сілезії, зокрема вони стосувалися й Болеславця.
У 1809 році відбулися органи самоврядування відповідно до королівського розпорядження 1808 року – місто поділили на 6 циркулів (округів), що мало позитивні наслідки для розвитку ремесла в Болеславці після війн. Королівський едикт 1810 року розпорядився секуляризувати всі монастирі в Пруссії, унаслідок чого будівлі монастиря домініканців перетворили на протестантську школу.
Повторна війна 1812–1813 років принесла місту більші руйнування. Французькі війська зруйнували частини оборонних мурів, а також бібліотеку й друкарню. Через місто хвилями проходили прусські, французькі та російські війська, а 13.12.1812 року в Болеславці перебував сам Наполеон Бонапарт.
Після поразки французьких військ навесні 1813 року їхні підрозділи знову поверталися через місто, а згодом за ними йшли російські війська. У Болеславці певний час стояли підрозділ козаків і драгунів; місто мусило постачати зерно, сіно, хліб і пиво. У будівлі колишнього монастиря розміщувався військовий лазарет. На початку квітня 1813 року до міста прибув штаб російської армії з головнокомандувачем, фельдмаршалом Михайлом Кутузовим, який після запалення легень помер у квітні 1813 року.
Влітку 1813 року в місті знову стояли прусські війська, а в грудні – російські під командуванням генерала графа Толстого. Місто знову мусило постачати м’ясо, борошно, горілку, овес і сукно.
У січні 1814 року через Болеславець пройшли групи французьких військовополонених, а за ними знову на схід рушили російські війська. Перехід цих військ тривав до осені 1815 року, і наслідки цих маршів були дуже обтяжливими.
(на основі дослідження Ю. Кавальця «Болеславець у прусські часи»)