Рік у рік уже кілька років поспіль мені випадає задоволення записувати враження від гмінного свята врожаю. Мені важко підійти до теми об’єктивно, оскільки я особисто була залучена до організації заходу, але спробую коротко все підсумувати. Хто? Що? Де? Як? Після цього затягнутого вступу хочу повідомити, що цьогорічне Свято врожаю гміни Болеславець відбулося в населеному пункті Нова. Це невелике село зі свіжою назвою Нова розташоване між Крашовицями та Оцицями. Його мешканці були господарями заходу й авторами чудового центрального вінка. Свято врожаю відбулося на спортивному майданчику, незважаючи на несприятливі погодні умови. Захід розпочали державним гімном, після чого слово взяв війт гміни пан Kazimierz Gawron, який, зокрема, говорив про те, що, попри проведення свята врожаю, на полях ще залишилося багато зернових, що спричинить погіршення їхньої якості. Війт представив і привітав запрошених гостей, зокрема воєводу Єленьогурський Janusz Pezda, голову президії Сеймику самоврядування Piotr Roman, директорку WODR у Єленій-Гурі пані Jaszczur і представника відділу геодезії пана Nowicki, міську владу Болеславця — президента міста Józef Król і голову міської ради Władysław Landzberg, командира військової частини № 4355 Stanisław Chwojnicki, начальника районної поліції Adam Różycki, начальника залізнично-територіального комісаріату Andrzej Mścichowskicgo, а також священників на чолі з настоятелем парафії у Влодзицях ксьондзом Emil Młynarski та ще багатьох високоповажних гостей (зокрема спонсорів: капітальну групу з Вроцлава, пана M. Kmieć і компанію KAM, радників та інших гостей).
Потім рушила процесія святкових вінків. Барвиста, жвава, з величними вінками та дотепними делегаціями мешканців 23 сіл гміни Болеславець. Справді, було на що подивитися. Тому конкурсній комісії, яка оцінювала вінки, було чимало клопоту з вибором найгарнішого. Першу нагороду отримав вінок із Нової, а решту нагородили порівну. Найкращою делегацією визнали делегацію із села Оциці. Також оцінили й нагородили надзвичайно апетитну випічку сільських господинь.
Наприкінці процесії почався дощ. Парасолі заповнили все навколо, але я не помітила, щоб люди (до речі, їх зібралося дуже багато) розбігалися по домівках... «а навіть якщо дощ іде, то нехай іде. Все одно так важко розлучатися» — уривок цієї пісні крутився в мене в голові, тож я мокла разом із колегою, який проводив захід із чарівної косарки.
Найулюбленішим публікою пунктом програми були конкурси, які (з невеликими проясненнями) проходили під дощем (через який мокра звукова апаратура відмовлялася працювати). Масло в архаїчних маслобійках робили солтиски: Ewa Surma з Нової, Danuta Krzyżanowska із Желішова, Zofia Gałuszka з Мєрзвіна, Maria Tobiasz із Тшебеня. Сметана була з Болеславецького молокозаводу. Усі жінки були близькі до отримання масла, але забракло останньої косметичної процедури, тому вони отримали однакові нагороди, вручені головою OSM паном Cychowski.
Пиво на швидкість пили солтиси — їм це давалося важко, бо хоча два кухлі вони випили легко, третій уже силоміць проштовхували (а потрібно було випити по три за якомога коротший час). Переможець отримав бочечку пива.
Охочі з-поміж публіки ловили півнів. Кожен рано чи пізно спіймав свого. Нагородою, звісно, був спійманий півень.
Рубанням дров хизувалися радники. Переміг Tadeusz Hil. Пиляли деревину найважливіші громадяни гміни та міста — президент міста з головою ради й війт гміни з головою ради. Перемогли містяни, і хоча дехто не повірив очевидному вердикту, саботаж виключили.
Цьогорічне Свято врожаю минуло. Що принесе наступне? Будемо лише сподіватися, що не забракне сонця, яке зігріє натруджені обличчя.